Фігура — Вікіпедія

Фігура ( Придорожні хрести-фігури ) — це традиційні сакральні пам'ятки, поширені на території Волині та Полісся. Вони встановлюються на роздоріжжях, при в'їздах до населених пунктів, біля криниць, храмів, місць поховань, історичних подій та особливих природних об’єктів. Хрести-фігури символізують захист подорожніх і мешканців, нагадують про Страсті Христові, а також є елементами народної християнської та дохристиянської традиції.

Традиція встановлення придорожніх хрестів-фігур на території сучасної України сягає часів Київської Русі. У ранньому Середньовіччі вони могли слугувати як межові знаки або місця молитов мандрівників^[1].

З часом їхнє значення поширилося, і хрести почали ставити з різних причин: Придорожні хрести встановлювали з різних причин:

• Як оберіг – вважалося, що вони захищають подорожніх від лихих сил^[2].
• На згадку про історичні події – наприклад, після воєн, повстань або стихійних лих.
• На честь подяки – за зцілення, повернення додому або врожайний рік.
• На місцях загибелі – щоб вшанувати померлих^[3].

Протягом XIX століття хрести ставили особливо активно під час епідемій, насамперед холери, сподіваючись на Божий захист^[4].

У радянський період більшість таких хрестів було знищено або занедбано. Однак із кінця 1980-х громади почали їх відновлювати, а дослідники – документувати їхнє існування^[5].

Придорожні хрести-фігури містять багату символіку Страстей Христових:

• Молоток та обценьки – інструменти розп’яття^[6].
• Драбина – символ зняття тіла Ісуса з хреста.
• Спис – яким римський солдат проколов Його бік^[7].
• Півень – символ трьохразового зречення апостола Петра^[8].
• Молоток, цвяхи, обценьки – інструменти, якими забивали й виймали цвяхи з рук Ісуса; ^[9]

• 30 срібняків – заплачені Іуді за зраду;^[10]

• миска з миро – ним діви-мироносиці обтирали тіло;^[11]

• терновий вінець – символ страждання на голові Ісуса;^[12]
• Грааль – легендарна чаша, в яку зібрали кров Христа.^[13]

Деякі хрести прикрашені дерев’яними чи кам’яними іконами, а також вишитими рушниками та стрічками.^[14]

На Волині придорожні хрести найчастіше дерев’яні, можуть мати фігури святих або різьблені символи^[15].

У Поліссі часто зустрічаються хрести з каменю чи металу, встановлені на високих постаментах^[16].

Одним із найдавніших збережених хрестів є придорожній хрест 1887 року в селі Седлище Волинської області^[17].

Придорожні хрести виконували й продовжують виконувати кілька важливих функцій:

• Охоронна — вважається, що хрест захищає місцевість та подорожніх від лих, хвороб і злих сил^[18].
• Пам’ятна — хрести встановлювали як пам’ять про важливі події, війни, епідемії, природні катастрофи^[19].
• Обітна — хрести могли ставити як обітницю або вдячність за порятунок, зцілення або чудесний випадок^[20].

Сьогодні хрести-фігури досліджують краєзнавці, фотографи та історики^[21].

Волонтери та місцеві громади відновлюють зруйновані пам’ятки, зокрема завдяки архівним фотографіям та свідченням старожилів.

Залежно від матеріалу та форми, придорожні хрести поділяють на:

• Дерев'яні — найпоширеніші, особливо в сільській місцевості.
• Кам'яні — часто мають різьблені елементи.
• Металеві — характерні для кінця XIX—XX століть.

• 
  Хрест-фігура в селі Славне (Луцький район) Волинська область
• 
  Хрест-фігура в селі Жидичин Волинська область

• Капличка
• Розп'яття

• Духовні традиції Полісся та придорожні хрести
• Придорожні хрести Волині
• Дослідження історії хрестів Волині та Полісся