Фізаліс звичайний — Вікіпедія

Фізаліс звичайний
Physalis alkekengi
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Фізаліс (Physalis)
Вид:
P. alkekengi
Біноміальна назва
Physalis alkekengi
L., 1753
Синоніми[1]
  • Alkekengi officinarum Moench
  • Boberella alkekengi (L.) E.H.L.Krause
  • Physalis alkekengi var. anthoxantha H. Lév.
  • Physalis alkekengi var. orientalis Pamp.
  • Physalis ciliata Siebold & Zucc.
  • Physalis halicacabum Crantz
  • Physalis hyemalis Salisb.
  • Physalis kansuensis Pojark.

Фізаліс звичайний[2][3], міхунка звичайна[4], міхурниця звичайна[5], пузируха властива[4], пузируха звичайна[4], марунка[6] (Physalis alkekengi) — дворічна або багаторічна розсіяно-запушена рослина родини пасльонових.

Будова

[ред. | ред. код]

Стебло прямостояче, 30—60 см заввишки, тупо-гранчасте, просте або розгалужене. Листки чергові, черешкові, цілісні, яйцеподібні, неглибоковиїмчасто-зубчасті, при основі заокруглені, на верхівці загострені; верхні листки зближені попарно. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, на пониклих квітконіжках між попарно зближеними верхівковими листками; віночок колесоподібний, зрослолистий, п'ятироздільний, білуватий, лопаті його гостротрикутні. Плід — округло оранжева ягода, захована в червоній розрослій чашечці. Цвіте у червні — липні, плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення

[ред. | ред. код]

Фізаліс звичайний росте по всій території України (на Поліссі — по південному його краю) у лісах, серед чагарників.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

У харчуванні

[ред. | ред. код]

З плодів готують варення, мармелад, патоку, пастилу, джеми, компоти. Зелені ягоди разом з чашечкою солять, маринують. Свіжі плоди зберігаються дуже довго.[6]

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

Плоди фізаліса містять органічні кислоти: лимонну, яблучну, винну, бурштинову, кавову, ферулову й синапову; барвники: криптотоксин, зеаксантин; кверцетин, дубильні речовини, каротиноїд, вітамін С (46 мг%), гірку речовину фізалін, пектин, слиз, цукри й жирну олію (в насінні). У червоних розрослих чашечках є стероїди: фізалін А і фізалін В.

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

В науковій медицині фізаліс звичайний не використовують, хоч свого часу рослина була об'єктом фармакологічного вивчення. Було запропоновано використовувати плоди як сечогінний засіб, а настої розрослих чашечок на олії — як засіб, що активізує епітелізацію тканин. У народній медицині плоди фізаліса відомі своїми сечогінними, протизапальними і болезаспокійливими властивостями. Свіжі плоди, сік або настій плодів вживають при нирковокам'яній хворобі, гнійних запаленнях сечових органів, подагрі, суглобовому ревматизмі, при одному з проявів деформуючого артрозу (так званих шпорах), при захворюваннях печінки, що супроводяться жовтяницею й асцитом, при болях у шлунку й кишечнику, від геморою, в разі переміжної гарячки та при крововиливах. Есенцію зі свіжих плодів використовують у гомеопатії.

Заготівля і зберігання

[ред. | ред. код]

З лікувальною метою використовують стиглі плоди фізаліса (Fructus Physalis alkekengi). Використовують їх свіжими або сушать, звільнивши від чашечки, яка вважається отруйною. Сушать сировину на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям на вільному повітрі або в теплому провітрюваному приміщенні. Сухих плодів виходить 16—17 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Plant List
  2. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  3. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
  4. а б в Physalis alkekengi // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  5. Мельник М. Українська номенклятура висших ростин // Збірн. Математ.-природ.-лікар. секції НТШ. — Львів : НТШ, 1922. — 356 с.
  6. а б М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.129

Посилання

[ред. | ред. код]