Філіп Ґленістер — Вікіпедія

Філіп Ґленістер
Ім'я при народженніФіліп Гейвуд Ґленістер
Народився10 лютого 1963(1963-02-10) (61 рік)
Героу, Міддлсекс, Англія
Громадянство Велика Британія
Діяльністьактор, кіноактор, телеактор
Alma materЦентральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва[1] і Hatch End High Schoold
Роки діяльності1990 — донині
У шлюбі зБет Ґоддардd
Діти2 доньки
БатькиДжон Ґленістерd
Брати / сестриРоберт Ґленістерd
Провідні роліДжин Гант у серіалах
Життя на Марсі та
Прах до праху
IMDbnm0322562

CMNS: Філіп Ґленістер у Вікісховищі

Філіп Гейвуд Ґленістер (нар. 10 лютого 1963) — англійський актор, найбільш відомий завдяки ролі інспектора Джина Ганта[en] у серіалах компанії BBC Життя на Марсі та Прах до праху.

Біографія

[ред. | ред. код]

Філіп Ґленістер нароидвся у Героу. Він — син режисера Джона Ґленістера[en] та брат актора Роберта Ґленістера[en]. Він закінчив школу в Гатч-Енді[en] і під впливом тодішньої невістки Аманди Редман[en] став займатися акторською майстрністю у Central School of Speech and Drama.

28 жовтня 2008 на передачі Пола О'Ґреді заявив, що є вболівальником команди з рідного містечка «Вілдстон»[en].[2] Також він відомий вболівальник Арсеналу.

Він є засновником благодійної організації у місті Кінгстон-на-Темзі, яка допомагає дітям із Суррей, хворим на рак.[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

На початку 1990-х Ґленістер знімався у багатьох серіалах, таких як Серцебиття[en], «Одяг для сніданку»[en] та «Мовчазний свідок». У 1997 році він зіграв зведеного брата Річарда Шарпа Метта Трумана у телефільмі «Правосуддя Шарпа»[en].[4] Він зіграв Вільяма Доббіна у міні-серіалі 1998 року Ярмарок марнославства.[5]

У 1998-99 році в телесеріалі «Роджер Роджер» він виконує роль водія маршрутки, який прагне стати рок-зіркою. У перших трьох сезонах ntktсеріалу «Після роботи» у 2000-02 роках він зіграв керівника фабрики Мака Макинтоша.[6]

У фільмі 2003 року «Дівчата з календаря» Ґленістер виконав роль фотографа, який робив світлини оголених дівчат для календаря феміністичної організації.[7] Також у 2003 році він зіграв у серіалі Велика гра.[8] У мінісеріалі 2004 року «Ісландія на війні»[en] Ґленістер зіграв роль німецького командира барона Генріха фон Райнґартена.[9] У 2007 році разом із Джуді Денч та Франческою Анніс зіграв у серіалі «Кренфорд»[en][10]

Найбільшу популярність Ґленістеру принесла роль Джина Ганта у серіалі «Життя на Марсі» (2006-07), у якому зіграв разом із Джоном Сімом.[11] та його сиквелі «Прах до праху» з Кілі Говз[en].[12] Ґленістер також працював із Сіммом над проектами Велика гра nf Після роботи, а також у кримінальному фільмі 2008 року Вівторок. Після анонсу фільму Ґленістер пожартував, що вони із Сіммом уклали угоду, за якою повинні кожного року грати разом.[13]

У 2009 році він зфільмувався в ролі Руперта Ґелвіна — американського мисливця за демонам, у телесеріалі «Демони»[en]. Він розмовляв із американським акцентом, виконуючи цю роль,[14] через що отримав багато критики.[15][16] Коли серіал вирішили не продовжувати на другий сезон,[17] він сказав, що мав проблеми із роллю.[18]

У 2011 році Ґленістер знову зфільмувався разом із Сіммом, цього разу у телесеріалі каналу «Sky One»[en] «Скажені пси» про чотирьох друзів, відпочинок яких на Мальорці звертає у несподіване русло.[19]

Ґленістер зіграв незначну роль у фільмі Вуді Аллена «Ти зустрінеш таємничого незнайомця» у 2010 році. У 2011 році в екранізації роману Гі де Мопассана «Любий друг» він виконав роль Чарльза Форестьєра.[20]

Актор зіграв роль у трилері «BBC» «Приховане»,[21]а також виконав роль Капітана Смолета в адаптації роману «Острів скарбів» каналу «Sky One»[en], який вийшов на Різдво 2011.[22] У 2012 році він зіграв у п'єсі «Цей будинок»[en].

Публікації

[ред. | ред. код]

У жовтні 2008 року Ґленістер випустив свою книгу про культуру 70-х і 80-х років, що має назву Усе не так, як було раніше. Очевидно, джерелом натхнення для нього стала участь у зйомках серіалів «Життя на Марсі» та «Прах до праху», дія яких відбувається якраз у 70-х та 80-х роках відповідно.[23]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ґленістер одружений із акторкою Бет Ґоддард[en] з 2006 року, у них двоє дочок: Міллі та Шарлотта.[24]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Роль
1995 Посвідчення Чарлі
2003 Дівчата з календаря Лоуренс
2005 Царство небесне Сквайр
2008 Вівторок Ерп
2010 Ти зустрінеш таємничого незнайомця «друг по покеру»
2012 Любий друг Чарльз Форестьєр

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Телееріал Роль Примітки
1991 Наглядач[en] Ґреґ Гантер сезон 8, епізод 3
1991 Таємниці Рут Ренделл Браян Грегсон сезон 5, епізоди 4-6
1991 Кинь мертвого осла[en] Гаррісон сезон 2, епізод 11
1991 Бержерак[en] Філіп сезон 9, епізод 11
1992 Кохання зле[en] Марк сезон 1, епзіоди 6, 7
1992 Серцебиття[en] Джулін Кантлі сезон 1, епізод 7
1992 Фатальна інверсія[en] Молодий детектив епізоди 2 і 3
1993 Детективи[en] офіцер сезон 1, епізод 2
1994 Закон і безлад[en] Девід Макнамарра сезон 1, епізод 6
1994 Шеф[en] Ангус Шодвел сезон 4, епізод 8
1994 Блакитне небо[en] Пол Твайс сезон 1, епізод 6
1995 Закохані[en] Рей телефільм
1995 Одяг для сніданку[en] Марк сезон 1, епізоди 1-3
1996 Справжнє кохання Філ телефільм
1996 Мовчазний свідок Деннінґ сезон 1, епізоди 5-6
1996 Солдат, солдат[en] Джиммі Ріс сезон 6, епізод 3
1996-1997 Моє прекрасне життя Філ сезон 1, епізоди 0, 3, 6
1997 Ідеальний синій Том телефільм
1997 Беріть торт і їжте його[en] Джо Мартін мінісеріал
1997 Правосуддя Шарпа[en] Метт Труман ТВ-фільм
1997 Вікліф[en] Ерік Фіндлі сезон 4, епізод 9
1998 Ярмарок суєти[en] Вільям Доббін мінісеріал
1998-1999 Роджер Роджер[en] Філ сезони 1-2: 13 епізодів
2000-02 Після роботи Джеймс «Мак» Макинтош сезони 1-3: 11 епізодів
2001 Ллойд та Гілл[en] Денні Ллойд телефільм
2001 Полювання Роб Кемпбелл телефільм
2001 Горнблавер Ґаннер Гоббс телефільм
2003 Ще одна з роду Болейн[en] Вільям Стетфорд телефільм
2003 Велика гра Вільям Белл мінісеріал
2003 Порок[en] Джейсон Ґрант сезон 5, епізод 7
2003 Байрон[en] Вільям Флетчер телефільм
2004 Ісландія на війні[en] Оберст Гайнріх Барон вон Райнґартен міні-серіал
2005 Вітчим[en] Даґі Моллой телефільм
2005 Прогулянка Едді телефільм
2005 Останнє право[en] Спірс мінісеріал
2005 Вінсент[en] Девід Дріскол сезон 1, епізоди 1-3
2006-2007 Життя на Марсі Джин Гант сезони 1-2: 16 епізодів
2007 Кренфорд[en] Картер мінісеріал
2008-2010 Прах до праху Джин Гант сезон 1-3: 24 епізоди
2009 Демони[en] Руперт Галвін сезон 1: 6 епізодів
2011 Скажені пси Квін мінісеріал
2011 Приховане[en] Гаррі Венн мінісеріал
2011 Острів скарбів капітан Смоллет мінісеріал
2013 Пуаро Аґати Крісті сер Вільям Бойд-Керрінґтон епізод: «Завіса»
2013–2014 Велика школа[en] Тревор Ґанн ситком
2014 Джамбо: літак, який змінив світ[en] оповідач документальний фільм
2014 Звідти сюди[en] Деніел Коттон телесеріал
2014–2016 За любов до автомобілів[en] ведучий документальний серіал
2015 Здобич[en] Девід Мердок телесеріал
2016 Рівень[en] Френк Ле Со мінісеріал
2016 Порожня корона Джон Талбот телефільм
2016–2017 Ізгой[en] преподобний Андерсон телесеріал
2017 У дев'ятому номері Крейґ телесеріал
2017–2019 Жити мрією[en] Мел Пембертон телесеріал
2019 — донині Сміттєвий світ Дейва Спада[en] Бетті Спад телесеріал
2020 Белгравія[en] Джеймс Тренчард мінісеріал
2023 Вбивства у Стілтавні[en] інспектор Пол Бетелл мінісеріал
2023 Фундація комдор Арґо телесеріал

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Central School of Speech and Drama | High Profile Alumni
  2. Extract from autobiography regarding Wealdstone FC (PDF). Little Brown. 19 січня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2012. Процитовано 19 січня 2010. [Архівовано 2012-02-25 у Wayback Machine.]
  3. Philip Glenister - Just gaining momentum. Surrey Life. February 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 2 квітня 2010. [Архівовано 2010-07-17 у Wayback Machine.]
  4. «Projects — Sharpe» [Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.], Philip Glenister — The Official Site. Retrieved 2011-02-18.
  5. James, Caryn, «TV Weekend; Ruthless in a Greedy World. Sounds Familiar, Doesn't It?», New York Times, 22 October 1999. Retrieved 2011-02-18.
  6. Gould, Phil, «Time to Clock Off and move on!; Clocking Off star Philip Glenister is moving on once the latest series of the award-winning drama ends», Daily Post (Liverpool), 26 January 2002. Retrieved 2011-02-18.
  7. «Philip Glenister on Calendar Girls», «Radio Times», August 2003. Retrieved 2011-02-08.
  8. «State of Play», «BBC Drama». Retrieved 2011-02-18.
  9. «Island at War», PBS. Retrieved 2011-02-18.
  10. «Philip Glenister Plays Mr Carter», «BBC Press Office», 5 November 2007. Retrieved 2001-02-18.
  11. "BBC Life on Mars". Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
  12. "BBC Ashes to Ashes". Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
  13. Mars stars reunite for film caper. BBC News Online. 17 травня 2007. Процитовано 17 травня 2007.
  14. «Philip Glenister Is Rupert Galvin» [Архівовано 15 липня 2012 у Archive.is], STV, 31 December 2008. Retrieved 2011-02-18.
  15. Rawson-Jones, Ben, «Television Review: Demons S01E01: „They Bite“», Digital Spy, January 2009. Retrieved 2011-02-18.
  16. Clay, Jeremy, «TV Review: Demons» [Архівовано 13 вересня 2012 у Archive.is], Leicester Mercury, 5 January 2009. Retrieved 2011-02-18.
  17. Nathan, Sara and Blackburn, Jen, «Demons Axed», The Sun, 26 February 2009. Retrieved 2011-02-18.
  18. Millar, Paul, «Philip Glenister Regrets Demons Role», Digital Spy, 3 August 2010. Retrieved 2011-02-18.
  19. «Mad Dogs Preview» [Архівовано 8 лютого 2011 у Wayback Machine.], Sky TV. Retrieved 2011-02-08.
  20. «Bel Ami Cast» [Архівовано 2011-10-04 у Wayback Machine.], Bel Ami, A Film. Retrieved 2011-02-08.
  21. «Philip Glenister returns to BBC One in Ronan Bennett's complex new thriller, Hidden», BBC Press Office, 28 March 2011, updated 14 September 2011. Retrieved 2011-09-15.
  22. Fletcher, Alex, «Elijah Wood joins Sky1 'Treasure Island'», Digital Spy, 14 January 2011. Retrieved 2011-09-15.
  23. Things Ain't What They Used to Be. Little, Brown Book Group. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 1 вересня 2008. [Архівовано 2012-02-14 у Wayback Machine.]
  24. «About Phil» [Архівовано 14 квітня 2011 у Wayback Machine.], Philip Glenister — The Official Site. Retrieved 2011-02-07.

Посилання

[ред. | ред. код]