Фітин — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2022)

Фітин — кальцієво-магнієва сіль фітинової кислоти, білий порошок, важкорозчинний у воді.

Фітин містить циклічний шестиатомний спирт інозит, один з ізомерів якого — міоінозит — має властивості вітаміну. Маючи ліпотропну дію, інозит запобігає ожиріння печінки при нестачі білка в раціоні. Добова потреба людини в інозіті становить 1-1,5 г.

Основним природним джерелом фітину та мезоінозиту є насіння та макуха конопель. Фітин міститься і в інших макухах та злакових висівках, але у значно меншій кількості.

Випускається у вигляді однойменного лікарського препарату, що застосовується для стимуляції кровотворення, посилення росту та розвитку кісткової тканини, а також при судинній гіпотонії, неврастенії, імпотенції, рахіті, недокрів'ї, діатезах, скрофульозі й т. д. Також входить до складу вітамінно-мінерального комплексу Д-КАЛЬЦИН" (гранули, 5 г гранул містять: фітин — 125 мг, кальцію глюконат — 375 мг, вітамін Д2 — 3000 МО), Гефефітин (таблетки, що містять 0,375 г сухих дріжджів та 0,125 г фітину) і полівітамін

За деякими даними, фітин сприяє виведенню з організму радіоактивного цезію. Однак фітин одночасно пов'язує кальцій та цинк, знижуючи їх вміст в організмі.