Харитонов Сергій Миколайович — Вікіпедія

Харитонов Сергій Миколайович
 Сержант
Загальна інформація
Народження26 березня 1969(1969-03-26)
Чернігів
Смерть30 січня 2015(2015-01-30) (45 років)
Вуглегірськ
ПохованняЧернігів
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 «Чернігів-1»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харитонов.

Сергі́й Микола́йович Харито́нов (нар. 26 березня 1969(19690326) — пом. 30 січня 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався у чернігівській ЗОШ № 3 міста, закінчив Чернігівське професійно-технічне училище залізничного транспорту. Після проходження в 1988—1990 роках строкової військової служби працював у чернігівському залізничному депо, потім — у ВАТ «Союзспецстрах». З часом відкрив власну СТО, працював автомеханіком.

У вересні 2014-го пішов на фронт, головний сержант—командир міномета мінометного взводу 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1».

30 січня 2015-го загинув у бою на блокпосту міста Вуглегірськ. Товариші по службі оповіли, що бачили тіло Сергія серед засніженого поля з розірваним бронежилетом, проте не змогли забрати через обстріл ворожої артилерії.

На початку квітня 2015 року упізнаний серед загиблих за експертизою ДНК.

Без Сергія лишились батьки, дружина Світлана, двоє синів.

Похований в селі Старий Білоус.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Рішенням Чернігівської обласної ради № 1-25/VII від 28 жовтня 2020 року нагороджений Почесною відзнакою «За мужність і вірність Україні» (посмертно)[2][3].
  • Рішенням Чернігівської міської ради № 10/VIII-4 від 26 серпня 2021 року присвоєно почесне звання «Захисник України — Герой Чернігова» (посмертно)[4].
  • В чернігівській ЗОШ № 3 відкрито меморіальну дошку випускнику Сергію Харитонову[5].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[6][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 21 березня 2016 року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Про нагородження Почесною відзнакою Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні». chor.gov.ua. Офіційний вебпортал Чернігівської обласної ради. Архів оригіналу за 2 лютого 2022.
  3. ↑ На сесії обласної ради вшанували пам'ять Анатолія Мельника та земляків, які удостоєні Почесної відзнаки «За мужність і вірність Україні» (посмертно)
  4. ↑ Про присвоєння почесного звання "Захисник України – Герой Чернігова" Харитонову С. М. chernigiv-rada.gov.ua. Офіційний вебпортал Чернігівської міської ради. Архів оригіналу за 18 лютого 2022.
  5. ↑ В чернігівській школі відкрито меморіальну дошку. zemlyaivolya.net. Архів оригіналу за 18 лютого 2022.
  6. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  7. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 30 січня на YouTube

Посилання

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харитонов_Сергій_Миколайович&oldid=35006506