Дифторхлорметан — Вікіпедія

Дифторхлорметан
Систематична назва Дифторхлорметан
Інші назви фреон 22, хладон 22
Ідентифікатори
Абревіатури R22
Номер CAS 75-45-6
PubChem 6372
Номер EINECS 200-871-9
KEGG C19361
ChEBI 82417
RTECS PA6390000
SMILES ClC(F)F
InChI 1/CHClF2/c2-1(3)4/h1H
Властивості
Молекулярна формула CHClF2
Молярна маса 86,47
Зовнішній вигляд безбарвний газ
Густина 3.66 кг/м3 при 15 °C, газ
Тпл −175.42
Ткип -40.7
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Дифторхлорметан (також Фреон R-22, Хладагент R-22, Хладон-22)[1] — фреон, хімічна формула CHClF2. Безбарвний газ зі слабким запахом хлороформу, більш отруйний, ніж R-12, не вибухонебезпечний і не горючий. У порівнянні з R-12 холодоагент R-22 гірше розчиняється в оливі, але легко проникає через нещільності й нейтральний до металів. При температурі вище 330 °C у присутності металів розкладається з виділенням токсичних речовин.

Дифторхлорметан широко використовують як холодоагент, оскільки його озоноруйнівний потенціал приблизно у 20 раз нижчий, ніж у фреонів R-11 и R-12. Однак він все ж руйнує озоновий шар, тому його застосування обмежено Монреальським протоколом. У 2020 від нього планували повністю відмовитись та замінити більш безпечними для озону фреонами, такими як тетрафторетан (R-134A), R-410A (азеотропна суміш дифторметану R-32 та пентафторетану R-125), R407C або R422D.

Основний метод синтезу — взаємодія хлороформу з фтороводнем в присутності пентафториду сурми (реакція Свартса):

Дифторхлорметан в основному використовується для отримання тетрафторетилену (використовується для виробництва політетрафторетилену)[2], реакція йде через утворення дифторкарбену, що утворюється при піролізі дифторхлорметану (при 550—750°С):

Дифторкарбен також утворюється при відщепленні хлороводню від хлордифторметану дією основ, при наявності в реакційному середовищі нуклеофілів дифторкарбен приєднується до них in situ з утворенням дифторметильних похідних:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фреон R22 — опис і властивості. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  2. Промышленные фторорганические продукты: спр. издание / Б. Н. Максимов, В. Г. Барабанов, И. Л. Серушкин. — 2-е изд., пер. и доп. — СПб. : «Химия», 1996. — 544 с. — ISBN 5-7245-1043-X.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]