Хлортетрациклін — Вікіпедія

Хлортетрациклін

Систематична назва (IUPAC)
(4S,4aS,5aS,6S,12aS,Z)-2-[amino(hydroxy)methylene]-7-chloro-4-(dimethylamino)-6,10,11,12a-tetrahydroxy-6-methyl-4a,5,5a,6-tetrahydrotetracene-1,3,12(2H,4H,12aH)-trione
Ідентифікатори
Номер CAS	57-62-5
Код ATC	A01AB21
PubChem	?
Хімічні дані
Формула	C22H23ClN2O8
Мол. маса	478,88 г/моль
SMILES	eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	30%
Зв'язування	50 to 55 %
Метаболізм	печінка (75 %)
Період напіврозпаду	від 5.6 до 9 годин
Виділення	нирки та жовчні шляхи
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	?
Лег. статус
Шляхи введення	перорально, зовнішньо, внутрішньовенно,

Хлортетрациклі́н (ауреоміцин) — антибіотик, який виробляє бактерія Streptomyces aureofaciens. Перший синтезований тетрациклін (1945 рік). Пригнічує життєдіяльність багатьох хвороботворних мікроорганізмів.

Не виробляють в країнах світу через моральну застарілість. Вилучений з реєстру медичних препаратів в Україні.

Застосовували при запаленні легень, шигельозі, бруцельозі, поворотному тифі тощо. Його приймали всередину; вводили також внутрішньовенно та внутрішньом'язово.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• ХЛОРТЕТРАЦИКЛІНУ ГІДРОХЛОРИ́Д