Хлєбников Павло Юрійович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хлєбников.
Хлєбников Павло Юрійович
рос. Павел Юрьевич Хлебников
Ім'я при народженніангл. Paul Klebnikov
Народився3 червня 1963(1963-06-03)[1][2]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер9 липня 2004(2004-07-09)[1][2] (41 рік)
Москва, Росія
·вогнепальна рана
Країна США
Діяльністьжурналіст, репортер, письменник, публіцист, головний редактор
Alma materАкадемія Філіпса в Ексетері, Університет Каліфорнії (Берклі), Лондонська школа економіки та політичних наук, St. Bernard's Schoold і St. Bernard's Schoold
Знання мовросійська і англійська
Посадаголовний редактор
БатькоYury Khlebnikovd
МатиAleksandra Khlebnikovad
Нагороди

Павло́ Ю́рійович Хлє́бников (Пол Хлєбников; 3 червня 1963(19630603) — 9 липня 2004, Москва) — американський науковець, нащадок так званої «білої еміграції», критик російського режиму.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 3 червня 1963(19630603) в Нью-Йорку. Говорив російською з дитинства. Також володів англійською, французькою та італійською мовою.

У 1984 закінчив Університет Каліфорнії в Берклі за фахом політична економія[3]. Потім вступив до Лондонської школи економіки, де здобув ступінь магістра в 1985 році (Дисертація: «Кадрова політика КПРС, 1918—1985 рр.») і докторський ступінь в 1991 році (Дисертація: «Столипінська аграрна реформа і економічний розвиток Росії, 1906—1917 рр.»)[4].

З 1989 працював в фінансовому журналі Forbes. У числі його статей — дослідження ряду найбільших промислових компаній, як Daimler-Benz, Volkswagen, Renault, Asea Brown Boveri, Xerox, Alcoa, Samsung. Головний редактор російськомовної версії журналу Forbes.

Основна його спеціалізація — новий російський бізнес. У грудні 1996 вийшла стаття Хлєбникова про Бориса Березовського («Хресний батько Кремля»), за яку Березовський подав до суду за наклеп в Лондоні. Олігарх виграв процес, і справа була закрита[5]. У вересні 2000 року вийшла англійською мовою книга Хлєбникова «Хресний батько Кремля: Борис Березовський і розграбування Росії». Книга перекладена на російську, німецьку, французьку, польську і угорську мови. У 2003 році вийшла книга Хлєбникова «Розмова з варваром», заснована на розмовах з чеченським польовим командиром Хож-Ахмедом Нухаєвим[6].

Хлєбников отримав чотири премії за свої дослідження російського бізнесу»[7].

Убитий 9 липня ввечері в Москві[8]. Причини вбивства журналіста залишаються невідомими.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #122817338 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Pohl O. The Assassination of a Dream // New York, News & Politics, Nov 1, 2004.
  4. ↑ Obituary: Paul Klebnikov // The Economist, July 15, 2004.
  5. ↑ Godfather of the Kremlin?
  6. ↑ Пол Хлебников: Исламский терроризм вызрел из обычного бандитизма // Известия. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 5 листопада 2018.
  7. ↑ Роман Ошаров (05.11.2018). Джон Керри: Хлебников был «голосом совести в борьбе с коррупцией». Голос Америки. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2018.
  8. ↑ Главный редактор русскоязычного Forbes умер в застрявшем лифте по пути в операционную. NEWSru.com. 12 июля 2004. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
Це незавершена стаття про журналіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хлєбников_Павло_Юрійович&oldid=43017233