Хмелівська волость (Роменський повіт) — Вікіпедія
Хмелівська волость | ||||
Центр | Хмелів | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 21 282 (1885) | |||
Населення | 13 029 осіб (1885) | |||
Густота | 56 осіб / км² | |||
Хмелівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Роменського повіту Полтавської губернії із центром у містечку Хмелів.
Станом на 1885 рік складалася з 55 поселень, 18 сільських громад. Населення — 13 029 осіб (6420 чоловічої статі та 6609 — жіночої), 1880 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 11122 | 8195 |
Приватної власності | 9786 | 5456 |
Казенної власності | 106 | — |
Іншої власності | 268 | 218 |
Загалом | 21282 | 13869 |
Основні поселення волості:
- Хмелів — колишнє державне та власницьке село при річці Хмелівка за 28 верст від повітового міста, 3800 осіб, 629 дворів, 2 православні церква, школа, 9 постоялих будинків, 41 вітряний млин, 4 лавки, 4 кузні, 4 маслобійних заводи, базари по неділях.
- Басівка — колишнє власницьке село при річці Хмелівка, 430 осіб, 79 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Великі Будки — колишнє державне та власницьке містечко при річці Хмелівка, 595 осіб, 68 дворів, православна церква, 3 кузні.
- Калинівка — колишнє власницьке село при річці Ромен, 840 осіб, 144 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 11 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Миколаївка — колишнє власницьке село при річці Ромен, 1050 осіб, 208 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, кузня, 14 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Рогинці — колишнє власницьке село при річці Ромен, 2900 осіб, 414 дворів, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, 2 водяних і 24 вітряних млини, 3 маслобійних, пивоварний і цегельний заводи, щорічний ярмарок — 17 березня.
Старшинами волості були:
- 1900—1904 роках — унтер-офіцер Олексій Прокопович Картавий[2],[3];
- 1906—1907 роках — козак Іван Дмитрович Коваленко[4],[5];
- 1913—1915 роках — Феодосій Данилович Балюра[6],[7];
- 1916 року — Олексій Степанович Балюра[8].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |