Ходорківська волость — Вікіпедія
Ходорківська волость | ||||
Центр | Ходорків | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 14 804 (1886) | |||
Населення | 7370 осіб (1886) | |||
Густота | 45.6 осіб / км² | |||
Наступники | Ходорківський район | |||
Ходорківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Сквирського повіту Київської губернії з центром у містечку Ходорків.
Станом на 1886 рік складалася з 5 поселень, 5 сільських громад. Населення — 7370 осіб (3578 чоловічої статі та 3792 — жіночої), 440 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 4661 | 3768 |
Приватної власності | 10038 | 3880 |
Іншої власності | 105 | 68 |
Загалом | 14804 | 7716 |
Поселення волості:
- Ходорків — колишнє власницьке містечко при річці Ірпінь за 50 верст від повітового міста, 1366 осіб, 141 двір, 2 православні церкви, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, богодільня, 6 постоялих будинків, 44 лавки, 2 водяних і вітряний млини, винокурний і бурякоцукровий заводи, 7 ярмарків на рік. За 6 верст — винокурний завод із 2 водяними млинами.
- Котлярка — колишнє власницьке село, 615 осіб, 78 дворів, 2 постоялих будинки, лавка, водяний і вітряний млини.
- Липки — колишнє власницьке село при річці Винарка, 1115 осіб, 118 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 8 вітряних млинів.
- Скочиськ — колишнє власницьке село при річці Ірпінь, 649 осіб, 83 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 2 вітряних млини.
Старшинами волості були:
- 1909—1912 роках — Степан Григорович Стельмах[2],[3],[4];
- 1913—1915 роках — Митрофан Федорович Діюк[5],[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |