Ромуальд Хойнацький — Вікіпедія

Ромуальд
Romuald Chojnacki
При народженніRoman Gabriel Chojnacki
Народження11 лютого 1816(1816-02-11)
Варшава
Смерть19 березня 1885(1885-03-19) (69 років)
 Одеса
Національністьполяк
Країна Російська імперія
Жанррелігійні роботи
історичні полотна
портрети
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Ромуальд Хойнацький у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ромуальд Хойнацький (пол. Romuald Chojnacki; 1816Варшава — 1885Одеса) — художник польського походження, майстер портретів та релігійних полотен.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ромуальд Хойнацький народився у Варшаві в 1816 році[1] в родині капітана (згодом полковника) Війська Польського Юзефа Пьотра Хойнацького. Мати померла, коли хлопчику було 6 років. У віці 12 років почав навчання у Калишському кадетському корпусі, де перебував до смерті батька у 1830 році.[2]

Осиротілий Хойнацький, не маючи житла був переданий під опіку друзям батька Антонію Рудницькому та графу Ледуховському. Тоді ж Хойнацький починає навчання у варшавському ліцеї. В цей час Хойнацький починає навчання живопису у Олександра Кокулара.

У 1840 році на виставці у Варшаві з'явилась перша картина художника, яка була відмічена почесною грамотою.[3] Восени цього ж року Хойнацький отримує диплом про закінчення художньої студії.

У 1842 році за сприянням уряду продовжив навчання живопису в Італії, де провів два роки й став послідовником італійської школи живопису.

Після повернення до Варшави Ромуальд Хойнацький почав створювати портрети та картини на релігійну тематику, а у 1845 році за картину історичного змісту Хойнацького нагороджено срібною медаллю. Його роботи купує князь І. Ф. Паскевич, що дає змогу на подальше навчання в Європі. До 1848 року Хойнацький відвідує Неаполь, Марсель, Париж, Брюссель та ін.

Після повернення до Варшави у 1848 році Ромуальд Хойнацький одружується на Емілії Грабовської. Цього ж року в нього розвинулась невиліковна хвороба (частковий параліч ніг), від якої художник страждав до самої смерті.

У 1849 році в родині Хойнацьких народжується син Олександр.

Лікарі радять поїздку для купання у чорноморських лиманах. Ромуальд Хойнацький переїхав спочатку на Поділля, де працює над розписами храмів. З 1850 року оселяється в Одесі, як виявилось на все життя.

У 1865 році Хойнацький був серед фундаторів та викладачів Одеської малювальної школи.[4] Узявши участь у Першій виставці Одеського товариства витончених мистецтв, Хойнацький представив дві історичні картини «Епізод війни за грецьку незалежність» та «Ян Гус захищає своє вчення», а також до десяти портретів.[3]

Виконав роботи для одного з костелів Одеси. Робота майстра «Молода жінка в повний зріст», була виставлена у 1883 році в Варшаві. Прибуток з виставки художником передано до Будинку Товариства витончених мистецтв Варшави.

За два дні до смерті, у березні 1885 року в Одесі[5], Ромуальд Хойнацький завершив портрет та дві історичні картини.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Роботи художника зберігаються у Варшавському народному музеї, Національному музеї в Кракові, Саратівському державному художньому музеї, Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького, Винницькому краєзнавчому музеї[6], та Одеському художньому музеї і Одеському музеї західного та східного мистецтва.[7]

Багато творів Хойнацького було у приватних колекціях Волині та Поділля, а про деякі його твори відомо лише зі згадок. У 1845 році у Варшаві він виставив картину «Богоматір, що стоїть на колінах». У своєму есе, присвяченому Хойнацькому, Анна Лебет-Міняковська згадує: «Портрет двох дівчат» (напередодні Другої світової війни в колекції маєтку Красіньських у Варшаві), «Чумаки», «Україна», «св. Георгій», «Христос на хресті»[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Anna Lebet-Minakowska. POLSKI DO ODESSY – Z ODESSY DO POLSKI. ROMAN CHOJNACKI I STANISŁAW CHLEBOWSKI (PDF). Muzeum Narodowe w Krakowie.
  2. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). Т. 37а. Ходский — Цензура. — СПб. : Брокгауз–Ефрон, 1903.
  3. а б Абрамов, Віталій. Первая выставка Одесского общества изящных искусств в 1865 году (PDF). с. 179. Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2016. Процитовано 30 січня 2017.
  4. Барковська, Ольга (2016). Вісник Одеського художнього музею (PDF) (російською) . с. 140.
  5. Хойнацкий: Некролог // Худож. новости: Приложение к журналу «Вестник изящных искусств». 1885. — Т. 3, № 14. — С. 390
  6. Рубан, В.В. (1984). Український портретний живопис першої половини ХІХ століття (українською) . 266: Наукова думка.
  7. Портрет священнослужителя (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2017. Процитовано 30 січня 2017.