Хоровод — Вікіпедія

Хоровод (корогод) — найдавніший вид обрядово-ігрових танків синкретичного типу^[1].

Хороводи розвиваються з замкненого кола^{[джерело?]} і супроводяться антифонним співом — піснею, зміст якої і настрій відбиває хореографічний рисунок, танцювальний ритм кроків і жести. З введенням християнства традиційні хороводні ігри пов'язалися з церковним календарем і зазнали деяких змін.

Виконання їх колись пов'язувалося з обрядовими діями, традиційною зустріччю весни (весняний цикл танців), відзначенням літа (купальський цикл танців), зустріччю Нового року. Усі хороводи позначені характером хліборобського життя і з ним пов'язаними змінами пір року.

Найвідоміші і найпоширеніші хороводи весняного циклу: веснянки і гагілки (дівочі танці, виконувані від Благовіщення до Великодня). На літо припадає купальський цикл — мішані танці хлопців і дівчат у ніч під Івана Купала.

Є ще хороводи обжинкові, косарські, різдвяноноворічні та обрядові весільні й похоронні. Дівчата в хороводах залюбки переодягаються за русалок, мавок, ляльок тощо і прикрашуються квітами, вінками. Мета цих ігор — приворожити собі щастя в любові та майбутньому подружжі. В інших обрядових хороводних танках часто вживаються маски та костюми, які зображають ведмедя, козу, бабу, діда, цигана, жида, смерть тощо. У старовинних хороводах відбивається віра і залежність від сил природи, пізніші мають соціально-побутовий характер.

Хороводні пісні дуже популярні в Україні^{[джерело?]}. Їх люблять співати наші бабусі й дідусі. Щороку на Купала проводять хороводи і співають. Дівчата виводячи хороводи співають хороводні пісні.

Тепер хороводи втратили своє обрядове значення. Вони міцно увійшли до репертуару професіональних і самодіяльних виконавських колективів, особливо дитячих.

За темами хороводи можна поділити на три групи:

• до першої належать хороводи, в яких відображаються трудові процеси («А ми просо сіяли, сіяли»^[ru], «Мак», «Шевчик», «Бондар», «Коваль» та ін.);

• до другої — хороводи, де відбито родинно-побутові відносини трудового народу («Перепілка», «Ой гілля-гілочки», «Пташка» тощо);

• до третьої — хороводи, в яких знайшли свій вияв патріотичні почуття народу, оспівується рідна природа («Кривий танець», «А вже весна», «Марена» та ін.).

Хороводи являють собою синтетичний вид народної творчості, в якому органічно злиті поезія, музика та хореографія. Ідейний зміст того чи іншого хороводу розкривається в пісні. Отже, текст в обрядових танцях має першорядне значення, бо він визначає зміст танцю та його хореографічний малюнок.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Horovod

• Коло (танець),
• Народний танець,
• Український танець
• Осуохай

• Гуменюк, А. Інструментальна музика — Київ, Наукова думка, 1972
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

• Хороводи // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2016. — 1000 екз.
• Шум // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2098. — 1000 екз.
• Хоровод // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 561.
• Українські хороводи [Архівовано 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
• Класифікація та характеристика українських народних танців
• Богород А. В. Українські народні танці [Архівовано 12 березня 2008 у Wayback Machine.]
• Українські народні танцювальні пісні (слова, ноти) [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Ігри та пісні — весняно-літня поезія трудового року (слова, ноти) [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.]