Хосе Антоніо Прімо де Рівера — Вікіпедія

Хосе Антоніо Прімо де Рівера
ісп. José Antonio Primo de Rivera
Ім'я при народженні	ісп. José Antonio Primo de Rivera y Sáenz de Heredia
Народився	24 квітня 1903(1903-04-24)[2][3][…] Мадрид, Іспанія[1][5]
Помер	20 листопада 1936(1936-11-20)[1][2][…] (33 роки) Аліканте, Валенсія, Іспанія[1] ·вогнепальна рана
Поховання	цвинтар Сан-Ісідроd[6]
Країна	Іспанія
Діяльність	політик, поет, адвокат, адвокат, falangist
Alma mater	Мадридський центральний університетd
Знання мов	іспанська[2]
Титул	герцог Прімо де Рівераd і Marquess of Estellad
Посада	член республіканських Кортесівd[5]
Партія	Unión Monárquica Nacionald, Іспанська фаланга (лютий 1934) і Іспанська фаланга[d] (20 листопада 1936)
Конфесія	католицька церква
Батько	Мігель Прімо де Рівера
Мати	Касільда Саенс де Ередіяd
Родичі	Марія Тереза Саенс де Ередіяd[7], Fernando Primo de Rivera y Orbanejad, José Primo de Riverad, Fernando Primo de Rivera y Sobremonted, Rafael Primo de Rivera y Sobremonted, Rafael de Sobremonte, 3rd Marquis of Sobremonted, Juan Peche y Cabeza de Vacad, José Primo de Rivera y Orbanejad, Miguel Primo de Rivera y Urquijod, María de las Nieves Sáenz de Herediad, José Luis Sáenz de Herediad, Andrés Sáenz de Heredia Artetad, Dolores Primo de Rivera y Cobo de Guzmánd і Miguel Primo de Rivera y Cobo de Guzmánd
Брати, сестри	Пілар Прімо де Рівераd, Фернандо Прімо де Рівераd, Мігель Прімо де Рівера[d] і Кармен Прімо де Рівераd
Волосся	чорне
Очі	темно-каріd
Автограф
IMDb	ID 0697560
Медіафайли у Вікісховищі

Хосе́ Анто́ніо Прі́мо де Ріве́ра і Са́єнс де Ере́діа (ісп. José Antonio Primo de Rivera y Sáenz de Heredia; 24 квітня 1903(19030424), Мадрид — 20 листопада 1936, Аліканте) — іспанський політик, засновник партії Іспанська фаланга. Син генерала й диктатора Іспанії Мігеля Прімо де Рівера.

Після встановлення Другої республіки зайнявся політичною діяльністю. Основою його поглядів була ідеологія італійського фашизму Беніто Муссоліні.

У 1933 році разом з молодим філософом Раміро Ледесма Рамосом почав випускати газету «El Fascio», яка різко критикувала лібералізм, соціалістів, марксизм, анархістів, атеїстів та інших лівих. На вимогу демократичних організацій газета «El Fascio» була заборонена, а Хосе Антоніо Прімо де Рівера заарештований. Вийшовши з в'язниці, він продовжив політичну діяльність.

У 1933 році заснував партію «Іспанська фаланга», до якої пізніше влилися ще декілька організацій націонал-синдикалістського спрямування, об'єднаних ідеалом «корпоративної держави». У 1933—1936 роках був депутатом кортесів (парламенту Іспанії).

Також був автором багатьох полемічних та програмних статей, віршів, включаючи гімн Фаланги «Обличчям до сонця» (Cara al sol).

Після приходу до влади уряду Народного фронту (1936) Хосе Антоніо було заарештовано, а 17 листопада 1936 року «народний суд» Аліканте виніс йому смертний вирок за участь у збройному заколоті. За три дні вирок було виконано.

В епоху правління диктатора Франсіско Франко створювався культ Хосе Антоніо Прімо де Рівери, його було перепоховано: спочатку в Ескоріалі, а потім — у спеціально побудованій велетенській базиліці в Долині Полеглих, де 1975 року було поховано й самого Франко.

• Енциклопедія Кольєра [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]