Хочу жить — Вікіпедія
Хочу жить | |
---|---|
Тип | онлайн-сервісd Гаряча лінія неприбуткова організація |
Засновано | 18 вересня 2022 |
Інтерес | полонені в російсько-українській війні (з 2014) |
Країна | Україна |
Штаб-квартира | Рибальський острів |
50°28′27″ пн. ш. 30°31′42″ сх. д. / 50.474166666667° пн. ш. 30.528333333333° сх. д. | |
Материнська організація | Головне́ управлі́ння ро́звідки Міністе́рства оборо́ни Украї́ни |
Вебсайт: hochuzhit.com Хочу жить у месенджері «Telegram» | |
Хочу жить (укр. Хочу жити), офіційна назва — Единый центр приема обращений военнослужащих РФ по сдаче в плен (укр. Єдиний центр прийому звернень військовослужбовців РФ щодо здачі в полон) ― державний проєкт Головного управління розвідки Міністерства оборони України, який покликаний допомогти військовослужбовцям РФ (які не хочуть брати участі у війні, що розв'язала РФ проти України) безпечно здатися в полон українським Збройним силам і зберегти своє життя[1][2]. Проєкт гарантує (у разі здачі в полон) утримання військовослужбовців згідно з нормами Женевських конвенцій[3]. Крім того, таким військовослужбовцям також гарантується, що після добровільної здачі в полон вони не будуть обміняні і не будуть повернені до РФ, якщо не забажають цього самі.[4]
Відповідно до офіційного сайту проєкту передбачено декілька варіантів[5], за яких військовослужбовець РФ може подати звернення і здатися у полон: наприклад, подзвонити за спеціальними телефонами цілодобової гарячої лінії, або діяти відповідно до інструкцій через телеграм-бот каналу з однойменною назвою проєкту. Також про умови здачі в полон військовослужбовці РФ можуть дізнаватися через інші соціальні мережі, оскільки невдовзі після запуску проєкту російськими державними органами було заблоковано доступ до нього з територій, підконтрольних РФ.
Коли військовослужбовець РФ заздалегідь повідомляє про свій намір здатись в полон, він залишає свої дані за програмою "Хочу жить". Таку людину українська сторона оформляє як такого, що потрапив в полон в бою. Такі особи отримують в самій Росії всі необхідні виплати та відповідний статус. Зокрема під час перебування військовослужбовця РФ в полоні, він отримує грошове забезпечення, в тому самому об'ємі, як якби він знаходився на передовій[6][7][3].
18 вересня 2022 року Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, як продовження проєкту, що призначений інформувати російських військових про можливість скласти зброю та зберегти своє здоров'я та життя, було запущено спеціальний державний проєкт з цілодобовою гарячою лінією прийому звернень від російських військових та їх сімей під назвою «Хочу жить»[8][9].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Россиянин вывел украинских десантников из тыла врага / из красной площади в ГУР/ пы*али своих на YouTube // Бомбардир 10 травня 2024 |
5 жовтня 2022 року стало відомо, що за допомогою цього проєкту Збройним силам України здався перший російський військовослужбовець, що був мобілізований одразу після оголошеної часткової мобілізації в Росії[10].
Приблизно за місяць роботи проєкту було опрацьовано загалом понад три тисячі звернень від військовослужбовців РФ[11]. І за словами координаторів проєкту ця цифра з кожним днем збільшується.
У ніч на 13 листопада 2022 року в мережі було поширено відеоролик з публічною стратою колишнього бійця ПВК Вагнера Євгенія Нужина, який начебто раніше добровільно здався у полон українським військовослужбовцям. За словами представника штабу з питань поводження з військовополоненими це відео є інформаційною операцією Росії з метою дискредитувати проєкт «Хочу жить» і залякати російських військовослужбовців, щоб вони не здавались в полон. Також за офіційною заявою штабу було категорично спростовано, що Нужин коли-небудь добровільно здавався в полон.[4]
Сайт проєкту на кінець березня 2023 відвідало загалом понад 27 мільйонів користувачів, більшість яких з РФ.
По всіх каналах зв'язку, на кінець березня було зареєстровано загалом 12 817 звернень.
За офіційною інформацією, операції зі здачі у полон військовослужбовців РФ, проходять кожні 2 дні.[12]
На травень 2024 року в полон здалось 260 росіян, ще близько 400 чекає можливості здатися.[13]
- Військовополонені у російсько-українській війні (з 2014)
- Ищи своих
- Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
- ↑ "Добровільно в полон": як працює проєкт "Хочу жить" для російських військових. Українське радіо. 11 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ Проект "Хочу жить" помогает российским военнослужащим не попасть на войну. Настоящее время. 13 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ а б Moscow blocked access to a Ukrainian website for Russian soldiers who want to surrender after it was bombarded with requests. Business Insider. 5 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ а б "Не потрапляв під гарантії". Україна відреагувала на публічну страту вагнерівця- перебіжчика. BBC News Україна. 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ Офіційний сайт проєкту «Хочу жить»
- ↑ Россия заблокировала сайт "Хочу жить", но желающих сдаться в плен очень много: куда им обращаться. 24tv. 17 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ Про умови здачі в полон росіяни можуть дізнаватися через соціальні мережі. ГУР МОУ. 17 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ Запущено Єдиний центр та цілодобову гарячу лінію прийому звернень від російських військових. ГУР МОУ. 19 вересня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ В Украине создали горячую линию для российских военных, готовых сложить оружие. УНІАН. 18 вересня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ Перший російський мобілізований здався у полон за допомогою проєкту «Хочу жити». Центр національного спротиву. 5 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ На горячие линии «Хочу жить» обратилось уже более трех тысяч российских военных. Укрінформ. 20 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ Более 3 тысяч граждан РФ в марте захотели сдаться в плен, — "Хочу жить" (видео). ФОКУС (рос.). 16 квітня 2023. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ РОСІЯНИН ВИВІВ УКРАЇНСЬКИХ ДЕСАНТНИКІВ З ТИЛУ ВОРОГА / З ЧЕРВОНОЇ ПЛОЩІ В ГУР/ КАТУВ*ЛИ СВОЇХ (укр.), процитовано 10 травня 2024