French
DeutschХрулі — Вікіпедія
| село Хрулі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район |  Миргородський район |
| Тер. громада | Заводська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53060130080074160 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1649 |
| Населення | 46 |
| Площа | 0,941 км² |
| Густота населення | 48,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 37260 |
| Телефонний код | +380 5356 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°19′43″ пн. ш. 33°24′9″ сх. д. / 50.32861° пн. ш. 33.40250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 104 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37260, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Бодаква |
| Карта | |
  Хрулі | |
 Хрулі | |
| Мапа | |
 | |
Хрулі́ — село в Україні, у Заводській міській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 46[1] осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Бодаквянська сільська рада.
Село Хрулі знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Пісочки, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Бодаква, на протилежному березі — село Васильки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
На 1666 рік у Хрулях 6 господарів орали на 2 волах, біля села на Сулі була гребля, яку будували гуртом. На греблі було 2 одноколісних млини, один з яких належав козакові Процику Мельнику, а інший — міщанину Івану Слененкову.[2]
Як й сусіднє село Бодаква, наприкінці 16 століття село належало Григорію Гамалії. Після його смерті було заповідане його дружиною Марією Гамалією Свято-Михайлівському Золотоверхому монастиреві та своєму онукові Івану Михайловичу Гамалії.[3]
У 1726 році Хрулі налічували 10 дворів, а у 1729—1731 роках вже 19.[4]
На 1732 рік в реєстрі Сенчанської сотні Лубенського полку було записано 7 козаків з Хрулів.[5]
На 1764 рік у Хрулях було 27 дворів а також діяла церква Івана Предтечі. Населення складало 110 осіб чоловічої та 122 особи жіночої статі.[6]
За даними на 1859 рік Хрулі були власницьким та козацьким селом. Там була церква, ще в 1764 році, Іоанна Предтечі. У селі було 75 дворів, жіноче населення становило 231 особу, а чоловіче 227 особи.[7]
На 1860 рік маєтності й кріпаки у Хрулях належали Катерині Василівні Галаган.[8]
Приблизно з 1893 року у Хрулях працював шкіряний завод Ісаака Дусевицького, що переробляв до 2000 волячих шкір на рік. [9]
За переписом населення 12 січня 1989 року населення Хрулів становило 176 осіб: 71 чоловічої й 105 жіночої статі. [10]
Між Хрулями та Васильками, що знаходяться на протилежному березі Сули, ще кілька десятиліть тому був дерев'яний міст. Після руйнування моста через Сулу шлях до Васильків через Заводське, Млини та Лохвицю становить близько 25 кілометрів.
В Хрулях народилися
- учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу Бондаренко Василь Омелянович (1923—1973).
- Ларін Микола Миколайович (1992—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Хрулі згадано у дитячих книжках Мельниченко Анастасії: «Що знаходять в Хрулях»[11] та «Від Хрулів до Зюзюків»[12].
- ↑ Безпосередній перепис населення 2017 року
- ↑ МАЛОРОССИЙСКИЕ ПЕРЕПИСНЫЕ КНИГИ 1666 ГОДА. [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] Друга частина.
- ↑ ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ У КИЄВІ XVI–XVIII СТ. [Архівовано 15 січня 2015 у Wayback Machine.] С. 310—311.
- ↑ Микола Костенко. Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729—1731 рр. [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] Довідник. С. 34, 86.
- ↑ Реєстр Сенчанської сотні 1732 року. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 12 червня 2013.
- ↑ Сповідні розписи церков відомства Києво-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря. 1764. ЦДІАК, фонд 127, опис 1015, справа 41.
- ↑ Списки населенных мест Российской Империи. XXXIII. [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] Полтавская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург. 1962. ст. 125
- ↑ Сведения о помещичьих имениях Полтавской губернии. /Приложения к трудам редакционных комиссий, для составления Положения о крестьянах, выходящих из крепостной зависимости. Том VI. С.-Пб. 1860 [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]. С. 24.
- ↑ Лисенко С. И. Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.] С. И. Лисенко. — Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. (Типо-литогр. Торгов. Дома «Л. Т. Фришберг») С. 141
- ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Полтавська область. 12 січня 1989 р. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 6 квітня 2022. [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ «Що знаходять в Хрулях» [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на сторінці видавництва Теза.
- ↑ «Від Хрулів до Зюзюків»[недоступне посилання] на сторінці видавництва Теза.
- Погода в селі Хрулі [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]