Хуалянь — Вікіпедія

*— сусідні нас. пункти*
Хуалянь
	Основні дані
	23°58′20″ пн. ш. 121°36′23″ сх. д. / 23.972222222222° пн. ш. 121.60638888889° сх. д.
Країна	Тайвань
Адмінодиниця	Хуалянь
Столиця для	Хуалянь (повіти Республіки Китай)
	吉安鄉d, 新城鄉d, 秀林鄉d ?
Поділ	民立里d, 民運里d, 民族里d, 主信里d, 主睦里d, 主和里d, 國威里d, 國風里d, 民德里d, 民意里d, 主義里d, 主工里d, 主農里d, 國治里d, 國富里d, 民政里d, 民勤里d, 民生里d, 主商里d, 主學里d, 國光里d, 國聯里d, 國強里d, 民心里d, 民樂里d, 民主里d, 主勤里d, 主力里d, 國安里d, 國魂里d, 國慶里d, 民享里d, 民有里d, 民權里d, 主計里d, 主權里d, 國華里d, 國防里d, 國福里d, 國裕里d, 主安里d, 國盛里d, 國興里d, 民孝里d ;
Площа	29,41 км²
Населення	99 458 осіб (березень 2023),; 98 638 осіб (червень 2024),; 98 571 осіб (липень 2024)
Висота НРМ	21 м
Міста-побратими	Альбукерке, Ульсан, Такачіхо (8 жовтня 2019)
Часовий пояс	NST
GeoNames	1674504
OSM	r3410979 ·R
Поштові індекси	970
	Міська влада
Вебсайт	hualien.gov.tw
	Мапа
	Хуалянь у Вікісховищі

Хуалянь (кит.: 花蓮市) — місто повітового підпорядкування Республіки Китай, адміністративний центр повіту Хуалянь. Розташоване на східному узбережжі Тайваню на березі Тихого океану.

Складається з 45 сіл (里), які поділені на шість сільських спілок (聯合里)^[5].

Походження назви

Існує декілька версій щодо походження назви Хуалянь. Під час правління династії Цін (1636—1912) Тайвань перебував під політикою ізоляції, що стримувала ханьських поселенців від активного освоєння земель у Хуаляні. Однак наприкінці XVIII століття, коли можливості для розвитку на заході Тайваню вичерпувалися, група ханьців із регіону Кема-лань вирішила переселитися до району Сікоу в Хуаляні. Коли перші поселенці прибули на місце, їх вразила природна краса регіону: потужний потік річки Хуалянь, який впадає в океан і стикається з теплою течією Куросіо. Це створювало величезні бурхливі хвилі, що вражали своїм масштабом і силою. Захоплюючись цим явищем, ханьці назвали цю місцевість "Хвейлань" (洄瀾, Huílán), що перекладається як "бурхливі хвилі". Згодом ця назва трансформувалася у "Хуалянь" (花蓮), яке збереглося до наших днів.^[6]

Друга версія стверджує, що, відповідно до історичних записах повіту Хуалянь, до початку XX століття місто було відоме під назвою «Кірай» (кит: 奇萊; певедзі: Kî-lâi. Назва походить від тайванських аборигенів сакізая та їхнього поселення.^[7] Однак після переходу Тайваню під японське управління у 1895 році місцева влада вирішила змінити цю назву. Причиною стало те, що слово «Кірай» співзвучне з японським терміном, який перекладається як «нелюбов» (嫌い, kirai). У результаті місто отримало нову назву – Карен (花蓮; かれん). Після Другої світової війни, коли контроль над Тайванем перейшов до уряду Гоміндану, японське написання назви збереглося. Через латинізацію китайських ієрогліфів новою офіційною назвою стала «Хуалянь». Ця назва залишилася незмінною і в 1990-х роках, коли Тайвань перейшов до демократичної системи.^[8]

Історія

Історія поселень у Хуаляні бере свій початок ще з 1622 року, коли іспанці заснували тут копальні для видобутку золота. Постійне заселення цієї території почалося пізніше, у 1851 році, коли група з 2200 ханьських фермерів під проводом Хуан А-фонга (黃阿鳳) прибула з Тайбея до місцевості Фенчуань (сучасна територія біля станції Хуалянь). У 1875 році нова хвиля переселенців, очолювана Лін Канг-аном (林蒼安) із провінції Їлань, оселилася в цьому регіоні. Попри це, поселення залишалися невеликими аж до китайсько-японської війни 1894-1895, по завершенню якої Тайвань перейшов під контроль Японії. Близько 1912 року нова японська влада почала розширювати місто, об’єднавши його з сусідніми селами Гуохуа (國華) та Гуоань (國安), відомими як Старий Новий Порт (舊新港街). У 1923 році територія міста збільшилася ще більше, включивши порт Аоланг (нинішній Новий порт) разом із селами Гуовей та Гуодзі. У 1946 році після приходу до влади Гоміндану Хуалянь отримав статус міста, підпорядкованого округу, що зберігся навіть після переходу Тайваню до демократичної форми правління у 1990-х роках.^[8]

3 квітня 2024 року на Тайвані стався найпотужніший за останні 25 років землетрус. За даними Геологічної служби США, епіцентр розташувався приблизно за 18 кілометров на південь від міста Хуалянь.^[9]