Художнє читання — Вікіпедія
Художнє читання | |
Художнє читання у Вікісховищі |
Художнє читання — жанр естрадного мистецтва, що полягає у публічному виконанні читцем творів літератури, публіцистики тощо[1].
В англомовних країнах використовується термін «spoken word» (промовлене слово), цим же терміном позначається відповідна аудіовізуальна продукція, яка не є музичною. Нерідко артистами в жанрі «spoken word» виступають поети і музиканти. Іноді голос супроводжується музикою, але музика в цьому жанрі абсолютно необов'язкова.
При оцінці художнього читання літературних творів різних жанрів (вірша, байки чи уривка з прозового твору) враховують такі показники:
- Чітка дикція, хороші природні голосові данні, розуміння твору з точки зору логіки та композиційної побудови.
- Контакт з слухачами, вміння зацікавити розповіддю через високу міру емоційної схвильованості літературним матеріалом.
- Вміння відчути жанр твору, виявити щиру безпосередність при читанні гумористичних творів і глибоку духовну наповненість при читанні ліричних і епічних творів.
- Вміння надати мовну характеристику персонажам, якщо такі є в оповіді
- Мовна сценічна культура та сценічна привабливість[2].
- ↑ Художнє читання // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 565.
- ↑ Освітньо-професійна програма «Акторське мистецтво театру і кіно». Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. [Архівовано 2020-01-26 у Wayback Machine.]