Худосовцев Микола Михайлович — Вікіпедія

Худосовцев Микола Михайлович
Народився	3 серпня 1912(1912-08-03) Рославль, Рославльський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер	2 травня 1984(1984-05-02) (71 рік) Донецьк, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Михайлович Худосовцев (2 серпня 1912(19120802), місто Рославль Смоленської губернії, тепер Смоленської області Росія  — 2 травня 1984, місто Донецьк) — український радянський діяч, міністр вугільної промисловості УРСР. Член ЦК КПУ в 1961—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань.

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1931 році стругальником, токарем Рославльського вагоноремонтного заводу.

У 1938 році закінчив Донецький індустріальний інститут у місті Сталіно.

У 1938—1940 роках — диспетчер, заступник начальника виробничого відділу комбінату «Сталінвугілля».

Член ВКП(б) з 1940 року.

У квітні 1940 — лютому 1941 року — начальник шахти № 1-2 тресту «Орджонікідзевугілля». У 1941 році — керуючий тресту «Калінінвугілля».

Під час німецько-радянської війни, у 1941 році — начальник будівельної дільниці оборонного району 8-ї армії Південного фронту.

З липня 1943 року — начальник шахти, керуючий тресту, начальник виробничого відділу комбінату «Молотоввугілля». До 1947 року — керуючий тресту «Артемвугілля».

У 1948—1954 роках — на відповідальній роботі в Міністерстві вугільної промисловості СРСР: начальник головної державної гірничотехнічної інспекції. З 1954 року — начальник відділу із експлуатації Міністерства вугільної промисловості Української РСР.

З 1955 по січень 1956 року — начальник головного управління «Головцентродонбасвугілля» Міністерства вугільної промисловості Української РСР

У січні 1956—1957 роках — заступник міністра вугільної промисловості Української РСР.

У червні 1957—1960 роках — 1-й заступник голови Ради народного господарства Ворошиловградського (Луганського) економічного адміністративного району.

У 1960 — грудні 1962 року — голова Ради народного господарства Луганського економічного адміністративного району.

У 1963 — жовтні 1965 року — голова Ради народного господарства Донецького економічного району.

23 жовтня 1965 — 4 травня 1974 року — міністр вугільної промисловості Української РСР.

У 1974—1984 роках — генеральний директор Всесоюзного науково-виробничого об'єднання по гірничорятувальній справі «Респіратор» Міністерства вугільної промисловості СРСР у місті Донецьку.

• два ордени Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»
• орден Вітчизняної війни ІІ-го ст.
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (12.08.1982)
• Заслужений шахтар Української РСР (2.08.1972)

• [1] [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991 (рос.)