Гіві — Вікіпедія

Російський колабораціонізм
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість Антикомунізм Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії Біла еміграція Колективізація в СРСР Червоний терор Сталінські репресії Друга світова війна Операція «Барбаросса» Смоленська декларація Празький маніфест Комітет визволення народів Росії «Квітневий вітер» Празьке повстання (Символіка антирадянських російських національних формувань Другої світової війни Репатріація (Видача козаків у Лієнці Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов В.Малишкін К.Воскобойник Б.Камінський П.Краснов А.Шкуро К.Кроміаді С.Буняченко Г.Звєрєв М.Шаповалов В. Мальцев Б.Штейфон А.Туркул Т.Доманов Ф.Трухін М.Меандров В.Штрик-Штрікфельдт С.Клич Ґерай В.Гіль С.Павлов В.Баєрський М. Козін

Збройні формування

РОА 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) Козачий Стан Окремий козачий корпус Російська допоміжна поліція ВПС КОНР 15-й козачий кавалерійський корпус СС 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) Дивізія «Руссланд» Російський корпус Гіві Бойовий союз російських націоналістів 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» Російська національна народна армія Російський Добровольчий Полк «Варяг» Російський загін 9-ї армії вермахту Організація «Цепелін» Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз Всеросійська національна партія Всеросійська фашистська організація Російська Трудова Народна Партія Російська фашистська партія Російська загально-військова спілка Народна соціалістична партія Росії Національна Організація Російської Молоді Народно-трудовий союз російських солідаристів Союз російської молоді Союз боротьби проти більшовизму Комітет визволення народів Росії


Винищувачі партизанів (нім. Partisanenjäger), Новгородська область, Росія, 1942 рік

Гі́ві (нім. Hilfswilliger, Гільфсвілліґер — бажаючі допомогти) — добровільні помічники Вермахту, яких набирали з місцевого населення на окупованих територіях і військовополонених. Спочатку вони служили в допоміжних частинах водіями, санітарами, саперами, кухарями тощо, вивільняючи німців для участі в бойових діях. Після того, як втрати Вермахту почали рости, гіві стали залучати до безпосередньої участі в бойових діях і каральних операціях проти партизанів і місцевого населення.

Спочатку гіві продовжували носити радянську форму і відзнаки, але поступово їх одягали в німецьку форму. Іноді про приналежність гіві до Вермахту говорила лише нарукавна пов'язка з написом «Im Dienst der Deutschen Wehrmacht» («На службі Вермахту»).

Загальна кількість гіві

[ред. | ред. код]

З 1941 року у міру просування Вермахту число добровільних помічників безперервно росло. Вже в квітні 1942 року їх було 200 тисяч осіб, а в липні 1943 року — вже 600 тисяч. Для управління цими людьми була створена спеціальна посада «генерала-інспектора східних військ». З жовтня 1943 року вони були включені до стандартного штату німецької піхотної дивізії: чисельність особового складу німецької піхотної дивізії приблизно становила «10,708 осіб і 2005 осіб вільнонайманих (допоміжний робочий персонал)»[1].

Станом на лютий 1945 року чисельність «гіві» становила 600 тис. осіб у сухопутних військах, від 50 до 60 тисяч у Люфтваффе і 15 тисяч осіб у ВМС[2].

Загальна чисельність радянських громадян і російських емігрантів у складі Вермахту, Ваффен-СС, поліції і військових з'єднань становила близько 1,2 млн осіб (зокрема слов'ян — до 700 тис., представників балтійських народів — до 300 тис., представників тюркських, кавказьких і інших народів — до 200 тис.). Біля третини з цього числа — бойові з'єднання і частини, що билися на фронтах Другої світової війни проти армій антигітлерівської коаліції і на окупованих територіях проти партизанів. До них належать формування східних військ вермахту, військ СС і поліції, а також німецьких спецслужб — Абверу і СД. Ці категорії гіві частково також брали участь у бойових діях і використовувалися для поповнення бойових частин і з'єднань. Максимальна одноразова чисельність всіх категорій гіві сягала 800—900 тис.

Люди, що служили добровольцями в німецьких з'єднаннях, були визнані зрадниками батьківщини. Майже всі вони були розстріляні або пройшли через табори і через заслання. У серпні 1945 року до висилки на «спецпоселення» було засуджено 145 тисяч колишніх гіві. Ця цифра свідчить про величезний масштаб співпраці з окупантами на окупованих територіях. Частина цих людей свідомо пішли помагати німцям у боротьбі проти комуністів. Також можливо, що багато людей йшли в помічники не з ідейних міркувань, а скоріше щоб не померти з голоду.

Багатьох молодих чоловіків, зокрема з України, забрали насильно під час масових облав і добровольцями їх називали без їхньої згоди. Вони не знали, що означає «Hiwi», думали, що це щось принизливе.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 7 серпня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2007. Процитовано 7 серпня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)