French
DeutschХіей (1877) — Вікіпедія
 | |
| Історія | |
|---|---|
 .svg){kind=small} Японська імперія | |
| Назва: | Хіей 比叡 |
| Будівник: | Milford Haven Shipbuilding & Engineering Co., Pembroke Dock, Wales |
| Закладений: | 24 вересня 1875 року |
| Спуск на воду: | 11 червня 1877 року |
| Прийнятий: | лютий 1878 року |
| Знятий: | 1 квітня 1911 року |
| Основні характеристики | |
| Водотоннажність: | 2 248 т |
| Довжина: | 67,1 м |
| Ширина: | 12,5 м |
| Осадка: | 5,8 м |
| Потужність: | 2 450 к.с. |
| Двигуни: | 1 парова машина |
| Швидкість: | 13 вузлів |
| Дальність плавання: | 3 100 миль на швидкості 10 вузлів |
| Екіпаж: | 234 |
| Озброєння: | 3 × 170 мм гармат 6 × 150 мм гармат 2 × 75 мм гармати |
| Бронювання: | пояс: 76-114 мм |
«Хіей» (яп. 比叡, Hiei) — другий і останній броньований корвет типу «Конґо», побудований для Імперського флоту Японії у 1870-тих. Ці кораблі будували у Великій Британії, оскільки Японія на той час не мала достатнього технологічного потенціалу аби побудувати броненосці самостійно.[1] У 1887 корабель став навчальним та здійснив навчальні походи до Середземного моря та країн, які мали тихоокеанські узбережжя. Корабель повернули до виконання бойових завдань під час Японсько-Цінської війни 1894–1895 р. Броненосець зазнав серйозних ушкоджень під час битви при Ялу, коли намагався прорватися через китайськику ескадру замість того, щоб слідувати за значно швидшими японськими кораблями.[2]
«Хіей» також брав участь у битві за Вейхайвей[3] та захопленні Тайваню у 1895 році, коли залучався до обстрілів прибережних укріплень. Після цього корабель повернули до попередньої ролі навчального, хоч на короткий час знову повернули у стрій під час Російсько-Японської війни 1904-1905 р. Перекласифікований на гідрографічне судно 1906 р. та проданий для утилізації 1912 р.
- ↑ Evans, David C.; Peattie, Mark R. (1997). Kaigun: strategy, tactics, and technology in the Imperial Japanese Navy, 1887-1941. Annapolis, Md: Naval Institute Press. с. 13—14. ISBN 978-0-87021-192-8.
- ↑ Wright, Richard N. J. (2000). The Chinese steam Navy 1862-1945. London: Chatham. с. 90—92. ISBN 978-1-86176-144-6. OCLC 44603824.
- ↑ Lacroix, Eric; Wells, Linton (1997). Japanese cruisers of the Pacific War. Annapolis, Md: Naval Institute Press. с. 655. ISBN 978-0-87021-311-3.
- Chesneau, Roger; Kolesnik, Eugene M., ред. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905. Greenwich, UK: Conway Maritime Press. ISBN 0-8317-0302-4.
- Davidson, James W. (1903). The Island of Formosa: Past and Present. London and New York: Macmillan. OCLC 174014122.
- Evans, David & Peattie, Mark R. (1997). Kaigun: Strategy, Tactics, and Technology in the Imperial Japanese Navy, 1887–1941. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-192-7.
- Jentschura, Hansgeorg; Jung, Dieter; Mickel, Peter (1977). Warships of the Imperial Japanese Navy, 1869–1945. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. ISBN 0-87021-893-X.
- Lacroix, Eric & Wells, Linton (1997). Japanese Cruisers of the Pacific War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-311-3.
- Lengerer, Hans (September 2020). The 1882 Coup d'État in Korea and the Second Expansion of the Imperial Japanese Navy: A Contribution to the Pre-History of the Chinese-Japanese War 1894–95. Warship International. LVII (3): 185—196. ISSN 0043-0374.
- Lengerer, Hans (December 2020). The 1884 Coup d'État in Korea — Revision and Acceleration of the Expansion of the IJN: A Contribution to the Pre-History of the Chinese-Japanese War 1894–95. Warship International. LVII (4): 289—302. ISSN 0043-0374.
| Броненосці унікальних проєктів |  | |
|---|---|---|
| Броненосці типу «Конґо» | «Конґо» • «Хіей» | |
 | Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |