Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу — Вікіпедія

Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Абревіатура	ЦК КПСС(рос.), ЦК КПРС(укр.), ЦК КПСС(біл.), Sov.İKP MK(азерб.)
Тип	парторган КПРСd центральний комітетd
Засновано	1918
Розпущено	6 листопада 1991
Країна	СРСР
Штаб-квартира	Staraya Square 4d
Друкований орган	Правда
Дочірня(і) організація(ї)	Інститут марксизму-ленінізму Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] Інститут червоної професури Центральний Комітет Компартії РРФСРd ЦК КПУ Central Committee of the Communist Party of Byelorussian Soviet Socialist Republicd Central Committee of the Communist Party of Estoniad Башкирский областной комитет КПСС Q4106747? First Secretary of the Volgograd Communist Partyd Karelian Regional Committee of the Communist Party of the Soviet Uniond Кримський обласний комітет КПУ Leningrad Regional Committee of the Communist Party of the Soviet Uniond Moscow Regional Committee of the Communist Party of the Soviet Uniond Q4329292? Свердловський обласний комітет КПРС Tatarstan Regional Committee of the Communist Party of the Soviet Uniond Q24933758?
Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу у Вікісховищі

Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу (до весни 1917 р. ЦК РСДРП; 1917—1918 рр. ЦК РСДРП(б); 1918—1925 рр. ЦК РКП(б); 1925—1952 рр. ЦК ВКП(б)) — вищий партійний орган у проміжку між з'їздами партії.

Рекордний за чисельністю склад ЦК КПРС (412 членів) був обраний XXVIII з'їзді КПРС (1990). На Пленумах ЦК обирав Політбюро (Президію), Секретаріат і Оргбюро ЦК (до 1952 р.), затверджував Комісію (Комітет) партійного контролю (1934—1990).

Політбюро ЦК КПРС було вищим партійним органом, котрий керував політичною роботою ЦК між його Пленумами. Вперше було сформовано у жовтні 1917 року. Як постійний орган діяло після VIIІ з'їзду РКП(б). Вирішувало найважливіші політичні, господарські та внутрішньопартійні питання.

З 1952 року (ХІХ з'їзд) до 1966 року (ХХІІІ з'їзд) замість Політичного бюро обиралася Президія ЦК КПРС.

Політбюро обиралося на організаці'них пленумах ЦК КПРС після з'їздів КПРС, проте між з'їздами відбувалися переводи з кандидатів у члени Політбюро (Презмдії) ЦК партії (до 1991 р.).

До складу Політбюро ЦК КПРС входили члени Політбюро, кандидати у члени Політбюро.

В різні часи склад Політбюро ЦК КПРС коливався від з 5 членів та 3 кандидатів у члени Політбюро (1919 рік) до 25 членів та 11 кандидатів у члени Президії ЦК (в 1952—53 рр.). Зазвичай, у складі Політбюро ЦК КПРС входили:

• Генеральний ( перший) секретар КПРС;
• Голова Ради Міністрів (Ради Народнів Комісарів) СРСР;
• Голова Президії Верховної ради (Президії Центрального Виконавчого Комітету) СРСР;
• Голови Ради міністрів (Ради народних комісарів) та Президії Верховної ради (Президії ЦВК) РРФСР;
• Іноді міністри (народні комісари) оборони та закордонних справ СРСР;
• перші секретарі ЦК КП України, Московського міському, Ленінградського обкому КПРС;
• деякі секретарі ЦК.

З ХІХ з'їзду КПРС до складу Президії ЦК, а потім і Політбро ЦК КПРС включили перших секретарів ЦК деяких республіканських компартій. В 1990—91 рр.(після XXVIII з'їзду КПРС) до Політбюро за посадою входили перші секретарі всіх республіканських ЦК (зокрема відразу двох КП Естонії).

До 1990 року у його склад входили лише секретарі ЦК КПРС.

У 1990 році до Секретаріату ввели 5 членів, які не були секретарями ЦК КПРС.

Цей орган існував в 1919 — 52, проте лише дублював діяльність Секретаріату і з цієї причини реальної ролі не грав.

• Зенькович Н. А. Самые закрытые люди. Энциклопедия биографий. — Москва: ОЛМА-ПРЕСС Звёздный мир, 2002. — 767 с.

• Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.

Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.