Центральний Союз Українського Студентства — Вікіпедія

Центральний Союз Українського Студентства (ЦЕСУС) — громадська організація студентів українського походження поза СРСР.

Історія

Заснований на 3 Всеукраїнському студентському конгресі (Прага, 20 червня — 8 липня 1922 р.). Протягом 1922—1923 рр. ЦЕСУС об'єднував 4650 студентів і 18 організацій; 1924 — 3364 студенти і 22 організації. З кінця 1920-х років кількість членів почала зменшуватись. У ЦЕСУС були представлені всі ідеологічно-політичні течії. У 1924 з ЦЕСУС вийшли радянофільські студенти, заснувавши Ділове Об'єднання Поступового Студентства, яке, однак, незабаром перестало існувати. З початку 1930-х років найсильнішою течією була націоналістична.

Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр. створено триступневу структуру студентських організацій (централя, крайові організації, громади), яка улегшувала завдання ЦЕСУС, бо крайові союзи перебрали частину організаційної і культурної праці. В окремих країнах ЦЕСУС закладав свої представництва, залишивши за собою тільки загальне керівництво. Восени 1934, у висліді зміни політики чехо-словацького уряду (зближення з Польщею та СРСР), ЦЕСУС переніс свій осідок до Відня.

Зазнаючи обмежень своєї діяльності з боку німецьких органів, ЦЕСУС у 1939 р. спробував перенести свій осідок до Риму, але цьому перешкодив початок Другої світової війни. На повоєнний час припадає відродження ЦЕСУС. У грудні 1945 р. був створений у Мюнхені Центральний Еміграційний Союз Українського Студентства (голова П. Мірчук), а в березні 1946 відновив свою діяльність довоєнний ЦЕСУС. Це був період бурхливого розвитку студентського життя, але політичне суперництво між прихильниками А. Мельника і С. Бандери мало неґативні наслідки. Зрештою, на 4 Всестудентському з'їзді (Мюнхен, 30 червня — 2 липня 1947 р.) конфлікт був полагоджений.

У 1967 ЦЕСУС розпочав організацію Світових Конгресів, які відбувалися з участю крайових союзів та ідеологічних централь у Нью-Йорку (1967), Монреалі (1970), Торонто (1973 і 1977), Філадельфії (1976). З 1971 розпочав широку акцію на оборону українських дисидентів.

З 1977 в ЦЕСУС-і почалася криза керівництва і його діяльність занепала.

Керівники

Ґан Петро (1922—1923)
Федів Ігор (1923—1924)
Масюкевич Микола (1924—1925)
Орелецький Василь (1925 — 26 і 1927 — 33)
Нижанківський Степан (1926—1927)
Барановський Ярослав (1933—1939)
Равич Дмитро (1939—1942)
Білинський Клавдій (1943—1947)
Р. Залуцький (1947—1948)
Б. Гук (1949—1952)
Маркусь Василь (1952—1953)
Митрович Кирило (1953—1954)
Дорожинський Павло Миколайович (1954—1958)
Гановський Євген (1958—1967)
Футей Богдан Петрович (1967—1970)
Романишин Олег (1970—1973)
Чорнодольський Андрій (1973—1976)
Якута Дмитро (1976—1977)
Гаргай Богдан (1977—до сьогодні)

Організації-члени ЦЕСУС

Видання

«Студентський Вісник» (Прага, 1923—1931)
«Студентський Шлях» (Львів, 1931—1934)
«Студентський Вісник» (1935—1939)
«Вісник ЦЕСУС»
«Звено» (редактор В. Білинський-Кримський)
«Студентський Шлях» (1946 —) Берлін. Німеччина.
«Студентський Вісник» (1948—1949)
«Вісті ЦЕСУС» (1947—1956)

Членство в міжнародних організаціях

Міжнародна Студентська Конфедерація (Confédération Internationale des Etudiants (CIE)) (українська репрезентація була прийнята до CIE ще 1921, перед заснуванням ЦЕСУС)
Міжнародна Студентська Служба (International Students Service (ISS))
Інтернаціональна Студентська Ліга (Internationale Studentenliga)
Міжнародний Союз Студентів (International Union of Students (I.U.S.)
Координаційний Осередок Національних Студентських Союзів (КОСЕК)
Світова Університетська Служба (World University Service)

Література

Прилуцький В. Центральний Союз Українського Студентства [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
ЦЕСУС 1908 — 38, Українське студентство в минулому й сучасному. Відень 1938;
Наріжний С. Українська еміграція. Прага 1942: Макаренко Б. 25-річчя ЦЕСУС. Вісті ЦЕСУС-у, ч. 2. Мюнхен 1948;
Жуковський А. Тридцять літ ЦЕСУС-у, Вісті ЦЕСУС-у, ч. 5. Париж 1953;
Орелецький В. 35-річчя ЦЕСУС-у, ж. Фенікс, ч. 8, 1958;
Антонович М. Нарис історії ЦЕСУС-у, 1921 — 45. Мюнхен — Нью-Йорк-Торонто 1976. Д. Жуковський
Гуменюк О. А. Центральний союз українського студентства — провідна організація української студентської еміграції в кульурно-освітній сфері // Гілея: науковий вісник: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, УАН; голов. ред. В. М. Вашкевич. — К., 2011. — Вип. 45. — С. 110—118.http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_45/Gileya45/I13_doc.pdf
Тарабан В. М. Утвердження та діяльність центрального союзу українського студентства у 20-ті роки ХХ ст. / Л. Є. Дещинський // Держава та армія: [збірник наукових праць] / редколегія: Л. Є. Дещинський (відповідальний редактор) [та інші]. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2000. — 200 c. — (Вісник / Національного університету «Львівська політехніка» ; № 408). — С. 187—1901. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/8810/1/28.pdf [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

ЦЕСУС // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2034. — 1000 екз.