Центр астрономії Гайдельберзького університету — Вікіпедія

Центр астрономії Гайдельберзького університету
Емблема Центру астрономії Гайдельберзького університету
Емблема Центру астрономії Гайдельберзького університету
Емблема Центру астрономії Гайдельберзького університету
Основні дані
Засновано 2005
Приналежність Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Контакт
Ключові особи Головний директор - Норберт Крістліб
Країна  Німеччина[1]
Штаб-квартира Гайдельберг[1]
Тип науково-дослідний інститут[1]
Вебсторінка zah.uni-hd.de

Центр астрономії Гайдельберзького університету (нім. Zentrum für Astronomie der Universität Heidelberg, ZAH) — науковий центр у Гайдельберзі, Німеччина. Центр включає три астрономічних інститутів: Інститут астрономічних обчислень, Інститут теоретичної астрофізики і Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль. Центр був заснований у 2005 році шляхом об'єднанням трьох колишніх державних науково-дослідних інститутів і переводу їх в підпорядкування університету.

Інститути

[ред. | ред. код]

Інститут астрономічних обчислень

[ред. | ред. код]

Був заснований в Берліні в 1700, в 1945 переїхав в Гайдельберг, в 2005 увійшов до складу Центру астрономії Гайдельберзького університету. Історично спеціалізувався на складанні й аналізі зоряних каталогів. Зараз основними темами досліджень є зоряна динаміка, галактики, скупчення галактик, зоряні скупчення, гравітаційне лінзування, космологія[2].

Інститут теоретичної астрофізики

[ред. | ред. код]

Інститут теоретичної астрофізики при Гайдельберзькому університеті був заснований у 1976 році. Він теоретичними й чисельними методами досліджує формування зір і планет, астрофізику зір, астрохімію, динаміку міжзоряного середовища, чисельну гідродинаміку і перенос випромінювання[2].

Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль

[ред. | ред. код]

Обсерваторія була заснована 1774 році у сусідньому місті Мангаймі, але погіршення умов спостереження призвело до переїзду обсерваторії спочатку до Карлсруе, а 1898 році - до Гайдельберга. Історично обсерваторія спеціалізувалась на дослідженні туманностей і пошук астероїдів. Тут було відкрито понад 800 астероїдів, в тому числі перший виявлений троянський астероїд 588 Ахіллес. Зараз обсерваторія переважно досліджує екзопланети, галактики, активні ядра галактик, астрофізику високих енергій[2].

Інститут астрономічних обчислень
Інститут теоретичної астрофізики
Обсерваторія

Діяльність

[ред. | ред. код]
Гайдельберзький об'єднаний астрономічний колоквіум у великій лекційній залі в будівлі Фізичного інституту на Філозофенвег

Центр астрономії (разом з MPIA, MPIK і HITS) проводить щотижневий Гайдельберзький об'єднаний астрономічний колоквіум (англ. Heidelberg Joint Astronomical Colloquium), на якому запрошені лектори роблять доповіді з різних розділів сучасної астрономії[3][4][5].

Інститути Центру астрономії задіяні в Міжнародній дослідницькій школі Макса Планка з астрономії та космічної фізики (англ. International Max Planck Research School for Astronomy and Cosmic Physics) — астрономічній аспірантурі при Гайдельберзькому університеті[6].

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]