Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ — Вікіпедія

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ
Фасад церкви
49°56′21.78″ пн. ш. 24°59′2.76″ сх. д. / 49.9393833° пн. ш. 24.9841000° сх. д. / 49.9393833; 24.9841000
Тип спорудицерква Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняУкраїна УкраїнаПідгірці
АрхітекторКароль Романус
ЗасновникВацлав Петро Жевуський
Початок будівництва1752
Кінець будівництва1766
Стильбароко
НалежністьРКЦУГКЦ
Станпам'ятка архітектури національного значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
ЕпонімМиколай Чарнецький Редагувати інформацію у Вікіданих
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ. Карта розташування: Україна
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше Косте́л свято́го Йо́сипа — костел XVIII століття в селі Підгірці Львівської області. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю.

Історія

[ред. | ред. код]
Зображення
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св. Йосипа Обручника, барокова скульптура на аттику
Фасад
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св. Йосипа Обручника, парадний фасад до палацу
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, бічний фасад
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, фрески в куполі, вигляд з інтер'єра
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника восени
Храм у вечірньому світлі
Інтер'єр
Ручки дверей храму прикрашені постатями Марії та Йосипа
Під час реставрації, вересень 2021

Збудований у формі барокової ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського.

Будівництво тривало з 1752 по 1766 роки за участі фундатора під керівництвом архітектора Карла Романуса.[1] Також у будові брали участь підгорецький садівник Йоган Христіан Зайдель та Христіан Дальке.[1]

Близько 1765 року згадані 2 художники-василіяни, одним з яких міг бути Ісихій Яків Головацький.[1] У 1765 році розписувати інтер'єр розпочали художник Лукаш Смуглевич разом із сином Антонієм та помічниками.[2] Після них розпис продовжили чотири майстри з Жовкви — Дем'ян, Войцех, Константин та Микола і двоє львів'ян Гургелевич та Витанецький.[1] З 1861 року костел є парафіяльним храмом.[3]

Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера. Також тут були встановлені 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа.

Дерев'яні предмети (розп'яття, капітелі пілястр, амвон з рокайлевим орнаментом, табернакль, сповідальні, лавки, рамки ікон, свічники, внутрішній балкон) виготовив майстер Марцін Твардовський з Микулинців, двері — Амброзій Пньовський з Олеська.[4]

1944 року купол храму, північно-східну стіну та одну зі статуй було пошкоджено артилерійським снарядом (з того часу статуй тільки сім). 1945 року костел було закрито і у 19761979 роках відреставровано під керівництвом архітектора Ігоря Старосольського. Зараз храм реставрують разом із замком. 2013 року костел перейшов у спадок парафії священномученика Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ.[5]

Костел св. Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Діви Марії з маленьким Ісусом на руках. Колись обабіч дороги рясно росли дерева, вистрижені стіною, що видно на архівних фото. В кінці цього зеленого коридору й височів костел. Зараз костел з'єднаний ґрунтовою дорогою загального користування з Підгорецьким замком.

На прикостельній території 1993 року знаходилися на постаментах статуї святих Антонія, Яна Непомуцького, Онуфрія Великого, Каєтана з Тьєне.

В 2022 році у рамках президентської програми «Велика реставрація» було завершено ремонтно-реставраційні роботи. У Костелі відновили втрачений тиньк на фасаді та сходи в захристія храму, які були повністю втрачені. Вивели з аварійного стану центральні сходи з частковою заміною втрачених елементів, демонтували аварійний дах (купол, захристія), повністю відтворили, згідно з автентичними лекалами, карнизи та тяги[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 90.
  2. Michalczyk Z. Smuglewicz (Smuglewicz) Łukasz (1709—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 379. (пол.)
  3. Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 91.
  4. Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 90—91.
  5. Парафія свщ. М. Чарнецького та новомучеників УГКЦ у с. Підгірці. YouTube. ЖИВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ. 26 листопада 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 9 березня 2022.
  6. Завершено роботи в Костелі Святого Йосипа в Підгірцях

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Павло Жолтовський. Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. — Київ : Наукова думка, 1983. — 179 с.
  • Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 89—102. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будивельник, 1985. — Т. 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области. — 339 с. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]