Церква Скальці — Вікіпедія
Церква Скальці | |
---|---|
45°26′28.25″ пн. ш. 12°19′19.73″ сх. д. / 45.44118° пн. ш. 12.32215° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Італія, Венеція |
Архітектор | Бальдассар Лонгена |
Початок будівництва | 1672 |
Кінець будівництва | XVII століття |
Будівельна система | цегла |
Стиль | архітектура італійського барокоd |
Належність | Римо-Католицька церква |
Єпархія | Венеційський патріархат |
Оригінальна назва | італ. Chiesa di Santa Maria di Nazareth |
Епонім | Діва Марія і Кармеліти босі |
Присвячення | Діва Марія |
Вебсайт | centroscalzi.it |
Церква Скальці у Вікісховищі |
Церква дельї Скальці або Санта Марія ді Назарет (італ. degli Scalzi) — церква у Венеції, в районі Каннареджо. Знаходиться неподалік від Гранд-каналу, біля мосту Скальці за залізничним вокзалом.
Отримала свою назву через босоногих (італ. scalzi) кармелітських ченців, що заснували її в XVII столітті. Будівництво було доручене Бальдассару Лонгені в середині XVII століття і затягнулося на 35 років. Пізніше Джузеппе Сарді виконав роботи по фасаду, а зведення капел в 1743—44 роках були розписани Тєполо.
У 1915 році в церкву потрапила бомба, випущена австрійськими військами. Бомба зруйнувала дах і знищила фреску Т'єполо.
У церкві був похований останній дож Венеції Людовіко Манін.
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |