Цеценівка — Вікіпедія

село Цеценівка
Герб
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Громада Шумська міська громада
Облікова картка Цеценівка 
Основні дані
Засноване 1437
Населення 1 094
Територія 4.180 км²
Густота населення 261.72 осіб/км²
Поштовий індекс 47151
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°02′26″ пн. ш. 25°56′58″ сх. д. / 50.04056° пн. ш. 25.94944° сх. д. / 50.04056; 25.94944Координати: 50°02′26″ пн. ш. 25°56′58″ сх. д. / 50.04056° пн. ш. 25.94944° сх. д. / 50.04056; 25.94944
Водойми Вілія
Відстань до
районного центру
17 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції
21 км
Місцева влада
Адреса ради 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59
Карта
Цеценівка. Карта розташування: Україна
Цеценівка
Цеценівка
Цеценівка. Карта розташування: Тернопільська область
Цеценівка
Цеценівка
Мапа
Мапа

CMNS: Цеценівка у Вікісховищі

Цецені́вка — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Вілія, на сході району. До 2020 адміністративний центр Цеценівської сільської ради. До Цеценівки приєднано хутори Рицька та Товарисько; у зв'язку з переселенням мешканців хутір Писарівка виведений із облікових даних.

Населення — 1039 осіб (2007).

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки мезоліту і ранньоскіфського періоду. У східній частині села, на високому урвистому березі — поселення з початків залізної доби, висоцької культури. Зібрано багато черепків посудини, а також маленькі посудини.

Перша письмова згадка — 1437 як Цеценівці, коли кн. Лев Свидригайло надав це поселення Михайлові Олехновичеві. На пізнішому документі, зв'язаному з Цеценівкою, є печатка з гербом волинських землян Цеценьовських. В 1545 р. під назвою Цеценівці згадується в ревізії Кремецького замку як власність землянина Борсука. В 1481 р. якийсь час Цеценівка належала до кн. Андрія Сангушки, яку він продав Янушеві Виленському, єпископові (католицькому). По смерті єпископа Цеценівка перейшла до королеви Бони. В 1563 р. Цеценівку отримав від литовського уряду московський емігрант кн. Погорський.

За люстрацією староства крем'янецького 1628—1629 рр. Цеценівка належала до крем'янецького староства. Був там тоді фільварок «на боярських волоках». В 1637 р. Цеценівка належала до вдови по кн. Януші Вишневенькому, а в 1770 — до Тереси Чосновської. Від 1780 р. переходила від одного до іншого, з котрих останнім був граф Потоцький. За переписом 1911 р. в Цеценівці було 1174 жителі, 1 крамниця, горілчана крамниця, два водяні млини. Поміщикові Микиті Мінакову належало там 1178 десятин.

Наприкінці XIX ст. в Цеценівці було 140 домів і 975 жителів, дерев'яна церква з 1778 р, церковно-приходська школа і два водяні млини. Діяли «Просвіта» та інші товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1090 99.63%
російська 4 0.37%
Усього 1094 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Дерев'яна церква
Пам'ятник Тарасові Шевченку
  • Є Свято-Покровська церква (1778 р, дерев.).
  • Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у нім.-рад. війні (1967 р.).
  • Загальнозоологічний заказник місцевого значення Цеценівський бобрів гай.

Пам'ятник Тарасові Шевченку

[ред. | ред. код]

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Встановлений 1988 р. Скульптор — В. Перепадя.

Погруддя — гіпс.

Погруддя — 0,9 м, постамент — 1,9 м.[4][5]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП ім. Т. Шевченка, торговий заклад.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 125. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  5. Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.
  6. Загинув через два місяці на передовій Донеччини. Тернопільщина прощається з Сергієм Балагудою - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.

Література

[ред. | ред. код]