Чапельський Іван — Вікіпедія

Чапельський Іван
Народився	18 червня 1850(1850-06-18)  Рибник, Дрогобицький район, Україна
Помер	31 березня 1919(1919-03-31) (68 років)  Львів, Польська Республіка
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР
Діяльність	педагог, редактор, священник, лідер спільноти
Конфесія	Українська греко-католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Чапе́льський (18 червня 1850, с. Рибник Дрогобицького повіту  — 31 березня 1919, Львів) — український греко-католицький священник, педагог, редактор, видавець, громадський діяч.

Іван Чапельський народився 1850 року в родині отця Антона Чапельського, який з 1851 і до дня смерті у 1885 року був парохом у селі Добрівляни Дрогобицького повіту. Закінчив Дрогобицьку гімназію, де запізнався і заприятелював з Іваном Франком. Пізніше вивчав теологію у Львові. Був членом гуртка народовців.

Висвячений у 1875 році, священникував у селах Галівка (1876–1877), Старий Кропивник Старосамбірського повіту (1877–1885), Попелі Дрогобицького повіту (1885–1886). 1886 року отець Іван Чапельський був призначений префектом студій у Львівській духовній семінарії. Одночасно викладав релігію у львівських народних школах, згодом став заступником катехита в Академічній гімназії. 1895 року його іменовано крилошанином митрополичої капітули. Став парохом кафедрального собору Святого Юра, 1918 року іменований Апостольською столицею його домашнім прелатом.

Попри свою священичу і педагогічну діяльність отець Іван Чапельський був активним галицьким громадським діячем: головою Руського Педагогічного Товариста, а згодом Українського педагогічного товариства (1887–1891 і 1902–1910), заступником голови Торговельно-промислового товариства «Союзний Базар», кооперативу який торгував паперовими виробами, шкільним та канцелярським приладдям тощо, співпрацював з Народною лічницею, Українською щадницею, Крайовим Союзом кредитовим.

Приятелював з Іваном Франком, у 1880-х роках його батько о. Антон переховував Франка та його друзів від переслідувань жандармерії на своїй парафії. Дружби з Франком ніколи не зраджував.

Редагував газети «Господарь и Промышленникъ» та «Учитель». 1983 року на прохання товариства Просвіта видав збірку творів Маркіяна Шашкевича з нагоди 50-х роковин смерти письменника.

Помер 31 березня 1919 року. Похований в каплиці на Личаківському цвинтарі (поле 6).

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Любомир Криса, Роман Фіголь. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006.  — 480 с.
• Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)

Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.