Чапля неотропічна — Вікіпедія

Чапля неотропічна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
Підродина: Чаплині (Ardeinae)
Рід: Неотропічна чапля (Pilherodius)
L. Reichenbach, 1853
Вид: Чапля неотропічна
Pilherodius pileatus
(Boddaert, 1783)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Pilherodius pileatus
Віківиди: Pilherodius pileatus
ITIS: 174869
МСОП: 22696987
NCBI: 1118822

Чапля неотропічна[2] (Pilherodius pileatus) — вид пеліканоподібних птахів родини чаплевих (Ardeidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений майже винятково в амазонських тропічних лісах[3]. Він спостерігається у Болівії, Бразилії, Колумбії, Еквадорі, Французькій Гвіані, Панамі, Парагваї, Перу, Суринамі та Венесуелі[4].

Птах завдовжки 51-59 см, довжина крила — 26-28 см. Вага дорослого птаха 440—630 г[5]. Від інших чаплевих відрізняється синім забарвленням дзьоба та лиця і чорною головою, з якої стирчить три-чотири довгі білі пір'їни. Черево, груди, шия білого або кремового забарвлення. Крила та спина — сірі.[6][7][8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2012). Pilherodius pileatus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Stotz, D. F., Fitzpatrick, J. W., Parker III, T. A., Moskovits, D. K., & Snow, D. (1996). Neotropical birds: ecology and conservation (No. 598.298 N438). Chicago: University of Chicago Press.
  4. BirdLife International 2009. Pilherodius pileatus In: 2010 IUCN Red List of Threatened Species
  5. Willard, D. E. (1985). Comparative feeding ecology of twenty-two tropical piscivores. Ornithological Monographs, 788—797.
  6. Wetmore, A., Pasquier, R. F., & Olson, S. L. (1965). The Birds of the Republic of Panama: Tinamidae (tinamous) to Rynchopidae (skimmers) (Vol. 1). Smithsonian Institution.
  7. Blake, E. R. (1977). Manual of Neotropical birds (Vol. 1). University of Chicago Press.
  8. Hancock, J., Elliott, H. F., Hayman, P., & Gillmor, R. (1978). Herons of the world. London Editions.