Чебанов Валентин Анатолійович — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2020)

Чебанов Валентин Анатолійович
Народився	29 листопада 1974(1974-11-29) (49 років) Харків
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	науковець
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Галузь	органічна хімія, хімія гетероциклічних сполук, некласичні методи активації в хімії
Заклад	Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» Національної академії наук України ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання	професор член-кореспондент НАН України
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Науковий керівник	Десенко Сергій Михайлович
Вчителі	Орлов Валерій Дмитрович
Нагороди	премія Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій (2017)
Особ. сторінка	chebanov.org

Чеба́нов Валенти́н Анато́лійович (нар. 29 листопада 1974) — член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор, український вчений в галузі органічної хімії, хімії гетероциклічних сполук та використання некласичних методів активації у хімії.

Перший заступник директора Інституту монокристалів НАН України, де є також директором Науково-дослідного відділення хімії функціональних матеріалів та завідувачем лабораторії фізико-хімічних процесів; завідувач кафедри прикладної хімії Харківського університету ім. Каразіна.

Народився 29 листопада 1974 року у Харкові в сім‘ї військового. 1991 року закінчив Кілп'яврську середню школу (с. Кілп'явр, Мурманська обл.)

1991—1996  р.р — навчався на хімічному факультеті Харківського університету. 1996—1999  р.р — навчався в аспірантурі того ж університету.

2000 року захистив кандидатську, 2010 — докторську дисертацію.

2012 року отримав звання професора з органічної хімії. 2018 року став членом-кореспондентом НАН України зі спеціальності «Мікрохвильовий органічний синтез».

З грудня 1999 року працює на різних посадах в НТК «Інститут монокристалів» НАН України (м. Харків):

• 1999—2001 — молодший науковий співробітник;
• 2001—2002 — старший науковий співробітник;
• 2002—2010 — вчений секретар;
• 2011—2014 — заступник генерального директора з наукової роботи;
• 2014—2017 — в.о. генерального директора;
• з 2017 р. — перший заступник генерального директора з наукової роботи та директор Науково-дослідого відділення хімії функціональних матеріалів;
• з 2008 р. — завідувач лабораторії фізико-хімічних процесів.

З 2012 року — завідувач кафедри прикладної хімії Харківського університету ім. Каразіна.

З жовтня 2000 року по липень 2001 року — постдок в Університеті Карла-Франца м. Грац, Австрія (Prof. Gerth Kollenz, стипендія Австрійського фонду академічного обміну OeAD).

У 2005 та 2006 роках — наукові дослідження у лабораторії мікрохвильової хімії (Prof. C. Oliver Kappe) в Університеті Карла-Франца Грац, Австрія (грант INTAS).

• у 2007 році — в Університеті Констанцу (Prof. Ulrich Groth);
• у 2012 та у 2016 роках — в Університеті Генріха Гейне, м. Дюсельдорф (Prof. Thomas J.J. Müller).

• у 2016 році — Університет м. Констанц, Німеччина (грант Zukunftskolleg Mentorship Program);
• у 2013, 2015, 2017, 2018 та 2019 роках — Університет Артвін Чорух, Туреччина (гранти фонду MEVLANA).

Тричі (2012, 2016, 2018 роках) одержував грант Президента України для докторів наук.

• 1994—1996 — персональна стипендія Харківського державного університету;
• 2002 р. — стипендія для молодих вчених ім. М. М. Бекетова Харківської облдержадміністрації;
• 2004—2005 — грант НАН України для молодих вчених;
• 2005—2007 — стипендія Президента України для молодих вчених;
• 2008 р. — грант Харківської обласної державної адміністрації.
• У 2014 році — запрошений професор в Католицькому університеті м. Левен, Бельгія (Prof. Erik V. Van der Eycken, грант Вченої ради Католицького університету).
• У 2019 р. — запрошений професор в Університеті Артвін Чорух, м. Артвін, Туреччина (Dr. Mustafa Kemal Gümüş, грант Erasmus+).
• У 2020 р. — запрошений професор в дослідницькому центрі фармацевтичної компанії Ulkar Kimya, м. Черкезкой, Туреччина (Sabbatical Grant of TUBITAK).

Співавтор наукових праць, серед яких монографії та глави у колективних монографіях, наукові огляди, оригінальні статті у провідних наукових журналах, серед яких Journal of Organic Chemistry, Organic Letters, European Journal of Organic Chemistry, Beilstein Journal of Organic Chemistry, Ultrasonics Sonochemistry, Journal of Combinatorial Chemistry, CrystEngComm, Tetrahedron, Synthesis, Supramolecular Chemistry, Organic Process Research and Development та інші. Має патенти України. Неодноразово брав участь у міжнародних конференціях з пленарними, запрошеними та усними доповідями^[1].

Член редколегії журналів:

• Chemistry of Heterocyclic Compounds;
• American Journal of Organic Chemistry;
• Functional Materials;
• Журнал органічної та фармацевтичної хімії;
• Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Серія Хімія);
• Ukrainica Bioorganica Acta.

3 2018 року голова міжнародного програмного та організаційного комітетів міжнародної конференції «Chemistry of Nitrogen Containing Heterocycles», яка проходить кожні 3 роки починаючи з 1997 р. (засновник конференції — проф. Валерій Орлов), а також є одним із засновників та головою програмного комітету щорічної Всеукраїнської конференції молодих вчених з актуальних питань хімії, входить до оргкомітету конференції «Хімічні Каразінські читання».

Член спеціалізованих вчених рад Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Д64.051.14 та Східноукраїнського університету ім. Даля К 29.051.08

Експерт бельгійського наукового фонду Fonds Wetenschappelijk Onderzoek.

Член робочої групи з проведення ротації складу секцій за фаховими напрямками Наукової ради Міністерства освіти і науки України.

Член експертної ради щодо присудження стипендій Харківської обласної державної адміністрації з хімії ім. Бекетова.

З 2012 року є завідувачем кафедри прикладної хімії Харківського університету ім. Каразіна, викладає курс «Сучасні методи синтезу та аналізу», проводить практичні заняття зі студентами на базі НТК «Інститут монокристалів» НАН України. Читав курс лекцій «Теоретичні основи органічної хімії». За його ініціативою було суттєво змінено лекційні курси кафедри прикладної хімії та запроваджено нові навчальні дисципліни, зокрема «Хемоінформатика для пошуку нових лікарських засобів», «Фундаментальні основи функціональних матеріалів», «Прогнозування поведінки екосистем та кінетика процесів у розчинах» та інші.

Науковий консультант докторської дисертації (В. Пальчиков, 2019 р.) та 9 кандидатських дисертацій (О. Збруєв, 2008; Я. Сахно, 2009; В. Сараєв, 2010; О. Муравйова, 2010; В. Ткаченко, 2016; М. Мурликіна, 2017; А. Булгакова, 2017; Є. Звягін, 2019; А. Морозова, 2019).

• Державна Премія України в галузі науки і техніки за 2019 р.
• Премія Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за 2017 р.
• Кращий молодий науковець Харківщини (2008).
• Відзнака НАН України «Талант, Натхнення, Праця» (2009).
• Звання «Кращий винахідник року НАН України» (2012).
• Відзнака за кращий винахід Харківського регіону (2012).
• Золотий знак Міжнародного фонду наукового партнерства за вклад в науку та міжнародну співпрацю (2012).
• Медаль Федерації вчених України (2015).
• Почесна грамота МОН України (2015).
• Почесна грамота Полтавської обласної ради (2015).
• Медаль Державного фонду фундаментальних досліджень «За вклад у науку» (2017).
• Почесна грамота Президії НАН України і ЦК профспілки працівників НАН України (2017).
• Пам'ятна відзнака на честь 100-річчя Національної академії наук України (2018).
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за 2019 рік,
• лауреат Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій за 2017 рік.

1. Персональний сайт [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.]
2. Сайт НАН України [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
3. Сайт НТК «Інститут монокристалів» НАН України [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.]
4. Сайт НДВ хімії функціональних матеріалів [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.]
5. Сайт Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна [Архівовано 11 травня 2020 у Wayback Machine.]
6. Сайт хімічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна [Архівовано 1 травня 2020 у Wayback Machine.]
7. Academia [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
8. Publons [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.]

1. ↑ Prof. Dr. Valentyn Chebanov Home Page. www.chebanov.org. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 15 липня 2020.