Чемпіонат Європи з легкої атлетики 1969 — Вікіпедія
Чемпіонат Європи з легкої атлетики 1969 | |
---|---|
Загальна інформація | |
Місто | Афіни |
Країни-учасниці | 30 |
Кількість атлетів | 674 |
Розігрується медалей | 38 комплектів |
Відкриття | 16 вересня |
Закриття | 21 вересня |
Арена | Караїскакіс |
Чемпіонат Європи з легкої атлетики 1969 був проведений 16-21 вересня в Афінах на стадіоні «Караїскакіс».
Вперше в історії чемпіонатів в програмі змагань були представлені три жіночі дисципліни — біг на 1500 метрів, естафетний біг 4×400 метрів та біг на 100 метрів з бар'єрами. Остання дисципліна прийшла на заміну бігу на 80 метрів з бар'єрами, що проводився до цього.
На чемпіонаті було встановлено 5 світових рекордів — Анатолій Бондарчук у метанні молота (74,68 м), Ніколь Дюклос в бігу на 400 метрів (51,77), Ярослава Єглічкова в бігу на 1500 метрів (4.10,77), збірна Великої Британії в жіночій естафеті 4×400 метрів (3.30,82) та Надія Чижова у штовханні ядра (20,43 м).
Колишньому східно-німецькому бігуну Юргену Маю було заборонено виступати на чемпіонаті за свою нову країну ФРН, оскільки тогочасні правила змагань вимагали для можливості виступу атлета (який вже виступав, як у випадку з Маєм, за попередню збірну країни на чемпіонаті) за нову країну, щоб він принаймні три роки проживав в новій країні[1]. Внаслідок цього, на знак протесту, керівництво збірної ФРН прибрало своїх спортсменів із заявок в усіх індивідуальних дисциплінах та ухвалило рішення брати участь у чемпіонаті лише в естафетних змаганнях як символічний жест поваги до країни-господарки змагань[2].
Голландський десятиборець Едвард де Норландер був дискваліфікований за вжиття амфетаміну. Це була перша в історії дискваліфікація спортсмена за вживання допінгу в легкій атлетиці[3].
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | НДР | 11 | 7 | 7 | 25 |
2 | СРСР | 9 | 7 | 7 | 23 |
3 | Велика Британія | 6 | 4 | 7 | 17 |
4 | Франція | 3 | 4 | 0 | 7 |
5 | Чехословаччина | 2 | 1 | 2 | 5 |
6 | Польща | 2 | 0 | 5 | 7 |
7 | Угорщина | 1 | 2 | 0 | 3 |
8 | Швейцарія | 1 | 1 | 1 | 3 |
9 | Італія | 1 | 0 | 3 | 4 |
10 | Австрія | 1 | 0 | 1 | 2 |
11 | Болгарія | 1 | 0 | 0 | 1 |
12 | Румунія | 0 | 2 | 0 | 2 |
Нідерланди | 0 | 2 | 0 | 2 | |
Фінляндія | 0 | 2 | 0 | 2 | |
Швеція | 0 | 2 | 0 | 2 | |
16 | ФРН | 0 | 1 | 2 | 3 |
17 | Ірландія | 0 | 1 | 0 | 1 |
Бельгія | 0 | 1 | 0 | 1 | |
Данія | 0 | 1 | 0 | 1 | |
20 | Югославія | 0 | 0 | 1 | 1 |
Норвегія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
Загалом (21 збірна) | 38 | 38 | 37 | 113 |
- ↑ Glasgow Herald - 16 September 1969 - May struck out of West German team. Glasgow Herald. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Glasgow Herald - 17 September 1969 - Nihill gives Britain her first gold medal. Glasgow Herald. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Cashmore, Ellis; Cashmore, Ernest, Sports Culture: An A-Z Guide, Taylor & Francis, 2003, с. 92, процитовано 28 травня 2018
- ↑ а б Для визначення переможця в змаганнях багатоборців використовувалась стара система нарахування очок. Перерахунок з використанням сучасних таблиць переводу результатів наведений в дужках.
- Офіційна сторінка змагань на вебсайті Європейської легкоатлетичної асоціації [Архівовано 10 серпня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)