Червона Рута-1989 — Вікіпедія

Перший фестиваль «Червона Рута» — фестиваль, який відбувся 17-24 вересня 1989 року на стадіоні «Буковина» у м. Чернівцях.

27 грудня 1987 року у газеті «Молодь України» з'явилася стаття Івана Лепші «То є чистая вода…». У ній журналіст аналізував той факт, що окремих авторів пісень, які з часом навіть стають народними, поблажливо називають аматорами. І зауважив, що саме так трапилося з Володимиром Івасюком. Його називали аматором, бо він не був членом Спілки композиторів СРСР. Далі Іван Лепша вніс пропозицію проводити щорічний конкурс-фестиваль «Червона рута», на якому звучали б у виконанні професійних ВІА та солістів естради нові твори як композиторів-професіоналів, так і композиторів-аматорів. За задумом Івана Лепші у рамках конкурсу-фестивалю «Червона рута», присвяченому Володимиру Івасюку, могла б відбуватися творча співпраця професіоналів з аматорами.

Після публікації цієї статті до редакції газети «Молодь України» почало надходити багато листів, у котрих люди палко підтримували таку ідею. Ідею створення фестивалю, присвяченого видатному буковинцеві, підтримали багато відомих митців — Станіслав Тельнюк, Дмитро Гнатюк, Василь Зінкевич, Дмитро Павличко, Ніна Матвієнко.

Згодом цю ідею своїм конкретним рішенням підтримав і легалізував ЦК ЛКСМУ.

У 1988 році музиканти Тарас Мельник, Кирило Стеценко, Анатолій Калениченко та поет Іван Малкович розробили концепцію фестивалю.

На першому фестивалі «Червона рута» у Чернівцях Іван Лепша був почесним гостем.

З самого початку було дві точки зору на те, де проводити фестиваль.

У газеті «Родослав» в одній зі статей Іван Лепша писав: «Квітка червона рута росте й розцвітає лише у певному природному середовищі: перенеси її з гірської кручі у степ — і вона згине. Запоріжжя те підтвердило (йдеться про «Червону руту–2» — авт.). Місто могло спричинити загибель ніжної квітки. Ні, "Червона рута" має постійно прописатися у Чернівцях, у краї, що виколисав талант Володимира Івасюка, чия незбагненна пісня дала ім'я цьому всеукраїнському явищу». Проте пізніше він змінив свою точку зору: «Так, я багато писав про те, що "Червона рута" має проводитися на Буковині. Але коли мені пояснили, що фестиваль переслідує і культурно-просвітницькі мотиви, то я й погодився, що він має відбуватися і у найбільш зрусифікованих містах України…».

Автор сценарію чернівецького фестивалю «Червона рута-1989» поетеса Софія Майданська погоджується, що свого часу вона й сама висловлювалася за те, щоб фестиваль відбувався у різних містах України. Але наразі вважає, що насправді чернівецьку «Руту» не повторити ніколи.

Михайло Івасюк, батько Володимира Івасюка вважає, що народжений у Чернівцях фестиваль потрібно і виплекати у Чернівцях, створити міцну традицію і звідси показувати його світові. Пересувний характер фестивалю може принести шкоду, оскільки для утвердження мистецького явища потрібна статичність. Практика світових фестивалів свідчить, що люди оберігають подібні пісенні змагання від розосередження.

Оксана Івасюк, сестра Володимира Івасюка, у 2002 році зауважувала: «Я, звичайно, за те, щоб "Червона рута" проходила у Чернівцях. Що дивує у фестивалі, так це його непослідовність. Адже на сьогодні залишилася лише назва "Червона рута" — єдине, що пов'язує фестиваль з Івасюком…»

Значну роль в організації фестивалю зіграло «СП Кобза (Україна-Канада)». У квітні 1989 року, Головний директор «Кобзи» — Олег Репецький пропонував організовувати фестиваль разом з Міністерством культури та комсомолом. Однак ні комсомол, ні Міністерство культури не змогли знайти коштів для оплати звукового обладнання для фестивалю. Комітет з підготовки фестивалю очолив працівник фірми СП Кобза Тарас Мельник.

Головним режисером фестивалю був Сергій Проскурня. Режисером-постановником, одним зі співорганізаторів першого Всеукраїнського фестивалю "Червона рута» був Сергій Архипчук^[1].

• Тарас Курчик, Дрогобич
• Андрій Миколайчук, Умань
• Едуард Драч
• ВВ, Київ
• Олександр Тищенко («Зимовий сад»), Київ
• Сестричка Віка, Філадельфія (США)
• Брати Гадюкіни, Львів
• Кому Вниз, Київ
• Марія Бурмака, Харків
• Гурт «Заграва», Коломия
• Гурт "Мальви", Львів

Дипломанти: Галина і Леся Тельнюк, Олександр Гаркавий (Луцьк), Марина Музика-Беджанова (Оренбург), «Аванс» (Запоріжжя), «Край» (Закарпатська область), «Еней» (Рівненська область), Віталий Свирид (Київ), В. Грицишин (Дніпропетровська область), Володимир Давидов (Світловодськ, Кіровоградська область), Олег Покальчук (Луцьк), Іван Ситарський (Львівська область), Леся Улична та Леся Горова (Львів), Ігор Кравчук (Чернівці), Володимир Кіндратишин (Івано-Франківськ), Андрій Чернюк (Київ), Станіслав Щербатих (Івано-Франківськ), Іван Козаченко (Київ), Кость Павляк (Черкаси), Василь Чинч (ЧССР), Олесь Доля (Львів), «Рутенія» (Київ), Тарас Чубай (Львів), Юрій Товстоган (Київ), «Кафедра зеленої музики» (Дніпропетровськ), «Перон», «Рок-ціп-клуня-бенд», «ВВ», «Гуцули» (Косів), група Євгенія Масловича (Донецьк), Ансамбль модної пісні «Захід» (Івано-Франківськ)^[2].

• Фестиваль «Червона рута». Чернівці 1989. Упорядник — Кирило Стеценко. Видання підготовлено до випуску кооперативом «Темп-принт» при видавництві «Реклама». Підписано до друку 21 вересня 1989. © Видавництво «Реклама», 1989.
• Наталія Фещук. "Ти признайся мені, де тепер цвіте «Рута». [Архівовано 15 червня 2009 у Wayback Machine.] Газета «Чернівці», 2002, № 50, 51.
• Фільм про Перший фестиваль «Червона рута – квітка надії» 1989 р. / Укртелефільм на YouTube

Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.