Чернігівський шолом — Вікіпедія

Чернігівський шолом (початково Чорна могила^[1]) — різновид шоломів що використовувались в X—XIII ст. в країнах Східної Європи. Мали сферичноконусну форму будучи склепаними з чотирьох металевих сегментів. Свого часу витіснили конічні шоломи норманського типу. Початкову назву отримав за однойменним курганом де був виявлений вперше.

1. складаються з чотирьох сегментів, з'єднаних заклепками;
2. мають трубчасті навершя і ободи, в яких є кріплення для кольчужної бармиці;
3. сегменти корпусу обтягнуті по всій площині мідним листом, інколи покриті позолотою, та/або мають мідні прокладки між сегментами;
4. на передньому сегменті частина шоломів має мідну чи залізну прикрасу у формі тризуба, а бічні сегменти — ромбічні накладки, закріплені на куполі заклепками.

На всіх шоломах цього типу передній і задній сегменти накладені поверх бічних. Цілі шоломи типу «Чорна Могила» мають яйцеподібну та сфероконічну форми купола. Краї сегментів цих шоломів найчастіше зубчасті, хоча є винятки, частина з них має невеликі наносники. Визначальним є перший параметр, інші хоча і характерні, але не обов'язкові.

• 
  Чернігівський шолом з кургану Гульбище, X століття
• 
  Шолом з кургану Чорна могила, X століття
• 
  Шолом з Ольшувки, Польща, друга половина X — початок XII століття

• Шолом з напівмаскою

• Кирпичников А. Н. Древнерусское оружие. — Вып. 3. Доспех, комплекс боевых средств IX—XIII вв. — Ленинград: Наука, 1971. — 91 с.

Це незавершена стаття про обладунок. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.