Чеслав Бялобжеський — Вікіпедія

Чеслав Бялобжеський
пол. Czesław Białobrzeski
Народився18 (31) серпня 1878(1878-08-31)
Пошехоння
Помер12 жовтня 1953(1953-10-12) (75 років)
Варшава
·інфаркт міокарда
ПохованняПовонзківський цвинтар
КраїнаРосійська імперія УНРПольща Польща
Національністьполяк
Діяльністьфізик
Alma materКиївський університет
Галузьфізика
ЗакладЯгеллонський університет
Варшавський університет
Аспіранти, докторантиMyron Mathissond[1]
ЧленствоПольська академія наук[2]
Польська академія знань
Варшавське наукове товариство
Польське фізичне товариство
БатькоТеофіл Бялобжеський

Чеслав Бялобжеський (також Чеслав Бялобржеський[3]; пол. Czesław Białobrzeski, 18 (31) серпня 1878(18780831), Пошехоння, нині Ярославська область — 12 жовтня 1953, Варшава) — польський фізик, член Польської АН (1952).

Біографія

[ред. | ред. код]

Чеслав Бялобжеський народився в м. Пошехоння поблизу Ярославля (нині Ярославська область) у сім'ї лікаря Теофіла Бялобжеського.

Закінчив у 1901 році фізико-математичний факультет Київського університету Св. Володимира. Призначений екстраординарним професором кафедри фізики і фізичної географії університету. Захистив дисертацію на тему «Іонізація твердих та рідких діелектриків» на фізико-математичному факультеті та 22 квітня 1912 року удостоєний ступеня магістра фізики. У 1907, 1912, 1914 виїздив у літній час за кордон з науковою метою.

У 1919 — член Гідрологічної секції, заступник голови секції прикладної фізики Постійної комісії для виучування природних багатств України УАН.

З 1919 року працює у польських університетах: Краківському (1919—1921) та Варшавському (1921—1953). З 1931 по 1953 на посаді директора Інституту теоретичної фізики при Варшавському університеті.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1910 першим з українських фізиків підтримав створену А. Ейнштейном спеціальну теорію відносності, яка ще у той час не набула повного визнання. Він зосередив свою увагу на математичному виведенні поняття відносності відстані та часу.

Ч. Бялобжеський зробив внесок у поширення ідей квантової механіки. Проаналізувавши теорії про будову атома, які розглядалися фізиками, починаючи від атомістичних теорій стародавніх греків до теорії Бора, показав, що класична механіка і електродинаміка до вивчення атома незастосовна.

Деякі праці

[ред. | ред. код]
  • Бялобржеский Ч. Ф. Принцип относительности и его применение к механике. — Физическое обозрение. — 1910. — T. 11. — № 1—6. — с. 220—232.(рос.)
  • Бялобржеский Ч. Ф. О новых применениях давления света к астрофизике. — Физическое обозрение. — 1917. — T. 18. — № 1-2. — с. 1—17 с.79-91.(рос.)
  • Бялобржеский Ч. Ф. Развитие понятий о строении атома. — Физическое обозрение. — 1915. — T. 16. — № 3. — с.164-271.(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.mimuw.edu.pl/~sjack/uw_mat_historia/Piotrowski_doktoraty_ww.pdf — С. 31.
  2. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=BIA%C5%81OBRZESKI,%20Czes%C5%82aw%20
  3. Біографічний довідник [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — Т. 1. — Кн. 2. — С. 394.

Джерела

[ред. | ред. код]