Чирилянське — Вікіпедія

село Чирилянське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Тер. громада Бойківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14100010400019166
Облікова картка Чирилянське 
Основні дані
Населення 137
Поштовий індекс 87131
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°30′6″ пн. ш. 38°11′17″ сх. д. / 47.50167° пн. ш. 38.18806° сх. д. / 47.50167; 38.18806
Середня висота
над рівнем моря
71 м
Водойми балки Кам'янка, Чирилянка
Відстань до
обласного центру
80,2 км
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
32,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87130, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Мічуріне, вул. Шевченка, 62а
Сільський голова Фтіц Віталій Григорович
Карта
Чирилянське. Карта розташування: Україна
Чирилянське
Чирилянське
Чирилянське. Карта розташування: Донецька область
Чирилянське
Чирилянське
Мапа
Мапа

Чириля́нське (до 2016 року — О́ктябрське) — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 137 осіб.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Через село протікає річка Кам'янка. Відстань до райцентру становить близько 24 км і проходить переважно автошляхом місцевого значення. Землі села межують із територією с. Глинка Старобешівського району Донецької області.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія

[ред. | ред. код]

З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[1]. У 2016 році в рамках декомунізації в Україні рішенням Верховної Ради України район перейменовано у Бойківський район, а населений пункт Октябрське отримав нову назву — Чирилянське[2]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 137 осіб, із них 79,56 % зазначили рідною мову українську та 20,44 % — російську[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
  2. Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 серпня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.

Посилання

[ред. | ред. код]