Чита (футбольний клуб) — Вікіпедія
Повна назва | Футбольний клуб «Чита» | |||
Прізвисько | Червоно-білі, Спартачі, Гладіатори | |||
Засновано | 1974 | |||
Населений пункт | Чита, Росія | |||
Стадіон | «Локомотив», Чита | |||
Вміщує | 10 200 | |||
Президент | Леонід Борисов | |||
Головний тренер | Костянтин Дзуцев | |||
Ліга | Другий дивізіон, зона «Схід» | |||
2019/20 | 4-те | |||
|
Футбольний клуб «Чита» або просто «Чита» (рос. Футбольный клуб «Чита») — професіональний російський футбольний клуб з однойменного міста, який виступає в Другому дивізіоні, (зона «Схід»). Заснований у 1974 році під назвою «Локомотив».
У 2006 році був виключений з Першого дивізіону через недоліки в документації, потім був реорганізований, змінив назву і був переведений у Другий дивізіон. У сезоні 2008 року клуб посів 1-ше місце в зоні «Схід» Другого дивізіону і повернувся в Перший дивізіон, але в сезоні 2009 року посів 17-те місце в Першому дивізіоні і знову повернувся в зону «Схід» Другого дивізіону.
- 1974 — 2005 — «Локомотив»;
- 2005 — н.ч. — «Чита»
Червоний | Чорний | Зелений |
- БЧА до 1945
- «Динаамо» в 1946—1956
- ОСК в 1957
- СКВО в 1957—1959
- СКА в 1960 та 1967—1973
- «Забайкалець» у 1961—1966
Перші достовірні відомості про виникнення футбольних команд в Читі відносяться до 1911-1912 років. Олександр Кнохт, син підприємця, після навчання в Одеському комерційному університеті, познайомив Читинську молодь з новою грою й створив команду «Тріумф».
Перші офіційні змагання для читинської команди пройшли в серпні 1925 року в Хабаровську, де відбулася першість Далекого Сходу. Учасниками цього турніру були господарі поля хабаровчани, а також футболісти Благовєщенська, Чити, Харбіна. Забайкальці тоді виграли у господарів — 1:0, у харбінців - 3:0 і в заключному матчі у команди Благовещенська — 2:0. Тим самим, завоювавши титул чемпіона Далекого Сходу. У 1937 році Всесоюзним комітетом фізкультури була створена п'ята зона першості СРСР, в яку потрапили команди Алма-Ати, Свердловська, Новосибірська, Челябінська, Томська, Красноярська, Іркутська, Чити, Хабаровська, Владивостока. Забайкальска команда «Золото і платина» в перший рік змогла посісти п'яте місце. У цьому ж році «Золото й платина» вперше брала участь у Кубку СРСР, в 1/64 фіналу читинці були сильнішими за «Будівельника» (Комсомольськ-на-Амурі) — 3:2. У наступній стадії забайкальці поступилися команді «Динамо» (Новосибірськ) — 0:1. Після цього 20 років читинські команди не брали участь в кубкових баталіях.
У 1957 році була створена група класу «Б» Сибіру й Далекого Сходу. Перші роки в цьому турнірі від Чити грала команда спортивного клубу армії, потім «Забайкалець», але не дуже вдало. У 1967 році свій виступ у турнірі знову розпочав читинский армійський клуб під керівництвом Володимира Зубаревича. І в цьому ж році читинці стали чемпіонами зони, вдало зіграли в півфіналі в Астрахані і в фіналі в Махачкалі. Завдяки результатам сезону СКА вийшов до другої групи класу «А». Але в подальшому результати команди погіршувалися. Три роки команда грала в класі «А», а потім з 1971 року — у Другій лізі. У 1974 році в вітчизняному чемпіонаті від Чити виступав уже «Локомотив»[1].
У 1974-1977 роках у другій лізі першості СРСР з футболу виступав читинский «Локомотив». Напередодні старту сезону 1978 року «залізничники» за низькі спортивні досягнення були виключені з числа учасників першості країни. Наступні 6 років читинська команда не брала участі в першості СРСР.
У 1984 році читинский «Локомотив» повернувся в союзну першість. З кожним роком команда стала виступати все успішніше, постійно покращуючи свої результати. У 1990 році «Локомотив» зайняв 2-ге місце, а в 1991 році — 1-ше місце в 10-ій зоні. Успіхи чітінцев пов'язані з ім'ям Олександра Ковальова, який протягом багатьох років очолював команду з 1986 року (в 1984-1985 роках тренер і начальник команди).
З 1992 року чітинці стали незмінними учасниками розіграшів Першого дивізіону першості Росії. Подібний результат до початку сезону 2001 року мав також саратовський «Сокіл», який у 2000 році вийшов у вищу лігу чемпіонату Росії. У ці роки в складі команди грав кращий бомбардир Першого дивізіону Наїль Галімов — 127 забитих м'ячів у першості, всього в «Локомотиві» більше двохсот м'ячів, Андрій Недорєзов, який відіграв за читинский «Локомотив» 540 матчів (рекордсмен за цим показником), найкращий бомбардир Першого дивізіону 2005 року Євген Алхімов і ряд інших талановитих футболістів. У 2006 році читинский «Локомотив» з неспортивних причин — через недоліки в документації — був переведений у Другій дивізіон.
14 лютого 2006 року «Локомотиву» й «Аланії» відмовили в професійних ліцензіях і виключили з Першого дивізіону через недоліки в документації[2]. 22 лютого ПФЛ вирішила включити до складу учасників першості Росії в першому дивізіоні (замість «Аланії» й «Локомотива») «Ладу» (Тольятті) і п'ятигорський «Машук-КМВ», клуби Другого дивізіону[3][4]. Російський футбольний союз не підтвердив виключення і 28 лютого вирішив залишити «Аланію» й «Локомотив» у Першому дивізіоні, даючи їм шанс виконати вимоги ліги[5][6]. 6 березня ПФЛ вирішила розширити Перший дивізіон з 22 до 24 клубів, включаючи «Аланію», «Локомотив», «Ладу» і «Машук-КМВ»[7].
«Локомотив» (Чита) зазнав перебудови й був перейменований в ФК «Чита». 4 квітня він був допущений у Другій дивізіон (зона «Схід»)[8]. Перед командою було поставлено завдання повернутися в Перший дивізіон. У сезоні 2006 року забайкальці зайняли 8-ме місце з 13-ти команд в зоні «Схід». У 2007 році «Чита» стала третьою. У 2008 році клуб виграв першість Другого дивізіону в зоні «Схід» і повернувся в Перший дивізіон.
Футбольний сезон для команди відкрився матчем 1/64 фіналу Кубка Росії, де «Чита» приймала «Зеніт» з Іркутська. Гра завершилася з розгромним рахунком 5:2 на користь господарів. У першості Професійної Футбольної Ліги, клуб стартував з поразки від «Сахаліну» в гостях з рахунком 0:2. У трьох наступних турах команда здобула три перемоги поспіль і на перерву перед матчами Кубка країни пішла лідером зони «Схід« Другого Дівізона. 24 серпня в матчі на Кубок суперником команди став клуб Першого Дівізона «Промінь-Енергія», де перемогу святкували читинці — 1:0. 22 вересня «Чита» в 1/16 фіналу Кубка Росії на домашньому стадіоні «Локомотив» приймала клуб Російської Футбольної Прем'єр-Ліги — казанський Рубін і поступилася 0:1, тим самим завершивши боротьбу в цьому турнірі. У чемпіонаті ПФЛ з 12-го туру Читинська команда видала 8-матчеву серію без поразок, зігравши внічию і здобувши сім перемог, таким чином набравши 22 очка з 24-ох можливих. У 20-му турі «Чита» достроково гарантувала собі участь у Футбольній Національній Лізі сезону 2017/18 років, перемігши в гостях «Динамо-Барнаул» з рахунком 3:1, поступаючись по ходу матчу господарям 0:1[9]. Набравши 40 очок команда за 3 тури до кінця стала недосяжною для суперників у турнірній таблиці. У першості «ФНЛ» ФК «Чита» гратиме вперше через 8 років (останній раз клуб грав у 1-му дивізіоні в 2009 році). Однак через деякий час клуб вирішив відмовитися від участі в ФНЛ, причиною чого стали фінансові проблеми.
- Перший дивізіон, зона «Схід»
Сезон | Дивізіон | Місце | І | В | Н | П | М | О | Кубок | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1974 | Друга ліга, 5 зона | 15 | 34 | 7 | 11 | 16 | 20—39 | 25 | — | |
1975 | Друга ліга, 5 зона | 17 | 34 | 9 | 8 | 17 | 21—41 | 26 | — | |
1976 | Друга ліга, 5 зона | 16 | 34 | 5 | 12 | 17 | 20—55 | 22 | — | |
1977 | Друга ліга, 6 зона | 19 | 38 | 5 | 16 | 17 | 35—70 | 26 | — | Вилетів з Другої ліги |
1978—1983 роки не брала участі | ||||||||||
1984 | Друга ліга, 4 зона | 13 | 26 | 2 | 4 | 20 | 15—75 | 8 | — | Вийшов у Другу лігу |
1985 | Друга ліга, 4 зона | 11 | 26 | 7 | 7 | 12 | 19—36 | 21 | — | |
1986 | Друга ліга, 4 зона | 9 | 26 | 6 | 10 | 10 | 16—29 | 22 | — | |
1987 | Друга ліга, 4 зона | 8 | 28 | 10 | 7 | 11 | 30—36 | 27 | — | |
1988 | Друга ліга, 4 зона | 2 | 30 | 17 | 4 | 9 | 46—31 | 38 | — | |
1989 | Друга ліга, 4 зона | 7 | 36 | 16 | 10 | 10 | 56—37 | 42 | — | |
1990 | Друга ліга, 10 зона | 2 | 28 | 18 | 4 | 6 | 61—27 | 40 | — | |
1991 | Друга ліга, 10 зона | 1 | 34 | 21 | 10 | 3 | 46—12 | 52 | 1/32 | Вийшов у Першу лігу, зона «Схід» |
Сезон | Дивізіон | Місце | І | В | Н | П | М | О | Кубок | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1992 | Перша ліга, «Схід» | 3 | 30 | 17 | 5 | 8 | 46-27 | 39 | — | Розігрувався Кубок СРСР |
1993 | Перша ліга, «Схід» | 4 | 30 | 15 | 8 | 7 | 39-33 | 38 | 1/128 | |
1994 | Перша ліга | 9 | 42 | 17 | 10 | 15 | 59-56 | 44 | 1/128 | |
1995 | Перша ліга | 8 | 42 | 20 | 5 | 17 | 66-67 | 65 | 1/128 | |
1996 | Перша ліга | 17 | 42 | 13 | 12 | 17 | 50-56 | 51 | 1/32 | |
1997 | Перша ліга | 8 | 42 | 21 | 2 | 19 | 62-63 | 65 | 1/8 | |
1998 | Перший дивізіон | 11 | 42 | 17 | 8 | 17 | 60-50 | 59 | 1/16 | |
1999 | Перший дивізіон | 10 | 42 | 19 | 5 | 18 | 48-50 | 62 | 1/128 | |
2000 | Перший дивізіон | 8 | 38 | 16 | 5 | 17 | 50-51 | 53 | 1/16 | |
2001 | Перший дивізіон | 15 | 34 | 12 | 4 | 18 | 38-50 | 40 | 1/32 | |
2002 | Перший дивізіон | 9 | 34 | 12 | 9 | 13 | 38-46 | 45 | 1/32 | |
2003 | Перший дивізіон | 11 | 42 | 19 | 0 | 23 | 55-66 | 57 | 1/32 | |
2004 | Перший дивізіон | 10 | 42 | 17 | 8 | 17 | 47-48 | 59 | 1/16 | |
2005 | Перший дивізіон | 15 | 42 | 14 | 8 | 20 | 57-67 | 50 | 1/16 | Вилетів з Першого дивізіону |
2006 | Другий дивізіон, «Схід» | 8 | 36 | 16 | 9 | 11 | 66-38 | 57 | 1/8 | |
2007 | Другий дивізіон, «Схід» | 3 | 30 | 16 | 8 | 6 | 47-20 | 56 | 1/16 | |
2008 | Другий дивізіон, «Схід» | 1 | 27 | 17 | 9 | 1 | 51-20 | 60 | 1/256 | Вийшов у Перший дивізіон |
2009 | Перший дивізіон | 17 | 38 | 10 | 5 | 23 | 27-65 | 35 | 1/128 | Вилетів з Першого дивізіону |
2010 | Другий дивізіон, «Схід» | 3 | 30 | 15 | 8 | 7 | 43-27 | 53 | 1/32 | |
2011/12 | Другий дивізіон, «Схід» | 3 | 36 | 17 | 8 | 11 | 49-33 | 59 | 1/256 | |
2012/13 | Другий дивізіон, «Схід» | 2 | 30 | 16 | 11 | 3 | 42-22 | 59 | 1/128 | |
2013/14 | Другий дивізіон, «Схід» | 2 | 24 | 12 | 6 | 6 | 31-20 | 42 | 1/256 | |
2014/15 | Другий дивізіон, «Схід» | 5 | 24 | 10 | 6 | 8 | 27/30 | 36 | 1/64 | |
2015/16 | Другий дивізіон, «Схід» | 3 | 24 | 9 | 7 | 8 | 30/25 | 34 | 1/64 | |
2016/17 | Другий дивізіон, «Схід» | 1 | / | 1/16 |
Перемоги:
У чемпіонаті Росії (Перший дивізіон):
- «Локомотив» (Чита) — «Спартак-Чукотка» (Москва) — 7:0 (29.07.2000)
Поразка:
У чемпіонаті Росії (Перший дивізіон):
- «Єнісей» — «Локомотив» (Чита) — 10:0 (12.07.1961)
Стадіон «Локомотив», матч відкриття — 2-го серпня 1975 «Локомотив» — «Цілинник» (Цілиноград), 2:1. Розмір поля — 106х70, місткість — 10 200 глядачів. Адреса: Чита, проспект Генерала Бєліка, 33.
- Домашня: — червоні футболки, чорні шорти, червоні гетри.
- Гостьова: — зелені футболки, зелені шорти, зелені гетри.
- ? — 2005 рр.
- 2006 — 2016 рр.
- з 2016 року
Станом на 28 серпня 2017 року, відповідно до офіційного сайту ПФЛ.
|
|
|
- Найбільша кількість матчів за клуб: Андрій Недорєзов — 544.
- Найбільша кількість голів за клуб: Наїль Галімов — 127.
- ↑ Історія клубу на офіційному сайті. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 9 листопада 2017. [Архівовано 2011-10-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Аланія й «Локомотив» (Чита) виключені з Першого дивізіону. Спорт-Експрес. 14 лютого 2006 року. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 10 листопада 2017.
- ↑ Прес-релізи ПФЛ. Професіональна футбольна ліга. 22 лютого 2006 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2006. Процитовано 10 листопада 2017. [Архівовано 2006-10-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Футбольним клубам «Аланія» (Владикавказ) і «Локомотив» (Чита) дана остання відстрочка до 28 лютого. Рішення РФС
- ↑ «Аланія» й «Локомотив» (Чита) залишаються професійними. Советский спорт. 28 лютого 2006. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 10 листопада 2017.
- ↑ Бюро Виконкому РФС ухвалив рішення залишити футбольні клуби «Аланія» (Владикавказ) і «Локомотив» (Чита) в складі ПФЛ. Рішення РФС
- ↑ 24 команди в Першому дивізіоні, включені «Аланія» і «Локомотив» (Чита). Спорт-Експрес. 6 березня 2006 року. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 10 листопада 2017.
- ↑ Прес-релізи ПФЛ. Професіональна футбольна ліга. 4 квітня 2006 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2006. Процитовано 10 листопада 2017. [Архівовано 2006-10-10 у Wayback Machine.]
- ↑ «Чита» достроково забезпечила собі вихід у ФНЛ. Професіональна футбольна ліга. 14 квітня 2017 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2006. Процитовано 10 листопада 2017.
- Офіційний сайт клубу
- Сторінка клубу в соціальній мережі Facebook
- Офіційна сторінка клубу в соціальній мережі Twitter
- Канал клубу на YouTube
- Локомотив, футбольна команда в Енциклопедії Забайкалля
- Профіль клубу на сайті soccerway.com
- Профіль клубу на сайті transfermarkt.com
- Профіль клубу на сайті zerozero.pt
- Профіль клубу на сайті footballdatabase.eu
- Профіль клубу на сайті worldfootball.net
- Профіль клубу на сайті soccerpunter.com
- Профіль клубу на сайті futbol24.com
- Профіль клубу на сайті sports.ru
- Профіль клубу на сайті sportbox.ru
- Профіль клубу на старому сайті «Радянський спорт»