Чопівка — Вікіпедія

село Чопівка
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Берегівський район
Основні дані
Перша згадка 1332
Населення 812 (1910)
Існувало до 1958
Географічні дані
Географічні координати 48°13′49″ пн. ш. 22°38′33″ сх. д.H G O
Водойми р. Верке
Карта
Чопівка. Карта розташування: Земля
Чопівка
Чопівка
Чопівка. Карта розташування: Закарпатська область
Чопівка
Чопівка
Мапа
Мапа

CMNS: Чопівка у Вікісховищі

Чопівка (угор. Beregardó) — колишній населений пункт, передмістя Берегова, Закарпатська область, Україна. Село приєднане до міста у 1958 році.

Назва

[ред. | ред. код]

Угорськомовна назва села Beregardó походить від двох слів: Bereg (частина угорськомовної назви міста Берегове) та erdő (ліс).

Географія

[ред. | ред. код]

Село знаходилося за 2 км на північ від Берегова. Його територія зараз належить вулицям Петефі та Жиґмонда Перені[1]. У колишньому селі тече річка Вирка (Верке).

Історія

[ред. | ред. код]

Уперше згадується у 1332 році як Ordow. У 1347 році згадується як Ordo, 1480 — Zaazardo, 1550 — Ardo. У XIX столітті називалось Beregszaszveg. У «Географічному словнику Угорщини» Елека Феньєша 1851 року село описується так[1][2]:

Угорське село в комітаті Берег на віддалі 1/4 години від Берегова. Жителі: 1157 римо-католиків, 386 реформатів, 23 євреї. Є католицька каплиця, реформатська матірна церква. Землі села схожі на берегсаські, тобто родючі. Землевласники: барон Перені, граф Баркоці та декілька інших.

З 1887 року село згадується в документах як Vegardó, а з 1913 — Beregardó[3].

У селі знаходився маєток графині Єлизавети Баторій. Також у селі знаходиться родинна садиба баронів Перені[4], у якій з 2017 року проводиться реставрація[5].

У 1566 році село спалене під час набігу татар[4].

Костел у селі Чопівка

У селі знаходиться реформатська церква. Вона була побудована у XIV столітті в готичному стилі, проте під час Реформації перейшла до протестантської громади Чопівки. Ремонт у цій церкві проводився в 1779 році. Сучасна будівля церкви зведена у 1938 році. За часів СРСР будівля була відібрана від релігійної громади та повернута у 1989 році. За цей час у 1975—1978 в церкві відбувся ще один ремонт[6][7]. У 1973 році в церкві був музей атеїзму[1].

У 1910 році в селі проживали 812 осіб, більшість з яких були угорцями.

У 1919 році внаслідок Сен-Жерменського мирного договору село увійшло до складу Чехословаччини. Внаслідок Другої світової війни Чопівка увійшла до складу Радянського Союзу. У 1958 році село приєднали до міста Берегове.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в beregovo.today. Чопівка-Берегардо: від королівського маєтку до рекреаційної зони Берегова. beregovo.today. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  2. Fényes, Elek (1851). Magyarország geographiai szótára: mellyben minden város, falu és puszta, betürendben körülményesen leiratik (угор.). Nyomatott Kozma Vazulnál.
  3. БЕРЕГОВО - Ардово, Чопівка (Берегсас). Каплиця цвинтарна св. Емеріха (Імре) (1907). Закарпатська обл., Берегівський р-н | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Процитовано 17 серпня 2021.
  4. а б Берегове - Палац Перені в Чопівці. castles.com.ua. Процитовано 17 серпня 2021.
  5. beregovo.today. Родинну садибу Жигмонда Перені нарешті почали ремонтувати. beregovo.today. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  6. Берегове м Костел Воздвиження 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Процитовано 17 серпня 2021.
  7. Берегово (угор. Beregszasz). Travel Ukraine & World (укр.). 20 січня 2018. Процитовано 17 серпня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]