Чорногузка — Вікіпедія
Чорногу́зка — річка в Україні, в межах Володимирського (витоки) та Луцького районів Волинської області. Ліва притока Стиру (басейн Прип'яті). В історичних документах також відома під назвою Олень.
Довжина 54 км. Площа водозбірного басейну 552 км². Похил річки 0,67 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 40 м. Заплава двостороння, завширшки 300—400 м (до 700 м), заболочена, на окремих ділянках осушена. Річище подекуди випрямлене, звивисте, завширшки 1—3 (до 30 м), завглибшки до 1,4—2 м. Використовується на побутове водопостачання та сільськогосподарські потреби, рибництво. Є штучні водойми.
Чорногузка бере початок з джерел біля села Бубніва. Тече переважно на схід у межах Волинської височини. Впадає до Стиру на схід від села Новостав.
Основна притока: Полонка (права).
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 613
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |