Чубай Тарас Григорович — Вікіпедія

Тарас Чубай
Зображення
Зображення
Тарас Чубай у Львові, листопад 2011
Основна інформація
Повне ім'яТарас Григорович Чубай
Дата народження21 червня 1970(1970-06-21) (54 роки)
Місце народженняЛьвів
Роки активності1984 — сьогодні
ГромадянствоУкраїна Україна
ПрофесіяГітарист, автор-виконавець
Освіта

Львівська музична школа ім. С.Крушельницької,

Львівська консерваторія
Інструмент襳тара, альт, скрипка
Моваукраїнська
ЖанриРок
КолективиПлач Єремії
СпівпрацяАндрій Кузьменко, Kozak System
Нагороди
Народний артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист України
f logo (2019).svg|16x16px|class=noviewer|link=|alt=Чубай Тарас Григорович у соцмережі «Facebook»]
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Тара́с Григо́рович Чуба́й (нар. 21 червня 1970, Львів) — український автор-виконавець, рок-музикант та композитор. Народний артист України (2017)[1]. Лідер гурту «Плач Єремії» (керівник, автор музики і текстів, вокаліст, музикант).

За роки своєї творчої діяльності написав декілька десятків пісень та видав 11 музичних альбомів. Також написав увертюру до поезо-опери «Крайслер-Імперіал» для симфонічного оркестру.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. 5 лютого 1987

Син поета Григорія Чубая. Своєю творчістю популяризує яскраву поезію батька, а також сучасних українських авторів.

Навчався у Львівській музичній школі ім. С.Крушельницької, закінчив Львівську консерваторію за класом альт [2].

Тарас Чубай під час виступу на Atlas Weekend 2016

19871992 — ще студентом брав участь у виступах театру-студії «Не журись!».

1990 — разом із однодумцями (передовсім бас-гітаристом Всеволодом Дячишиним) створив гурт «Плач Єремії», який за кілька років зайняв провідні позиції у хіт-парадах української музики.

У 1999 році Чубай переїздить до Києва, але продовжує співпрацювати з Плач Єремії.

Одними з київських проєктів Тараса стали альбоми записані на студії гурту Скрябін — Наше Різдво і Наші партизани. Довгий час Тарас Чубай з сім`єю мешкав в Гостомелі під Києвом де мав також свою домашню студію звукозапису.

11 вересня 2003-го у палаці «Україна» відбувся сольний концерт Тараса Чубая, де він представив свій новий альбом «Світло і сповідь». У сольній програмі Тараса Чубая взяли участь камерний оркестр «Віртуози Львова», музиканти гурту «Плач Єремії» та музична формація «Піккардійська Терція»[3].

2008 року Тарасу Чубаю надано звання «Заслужений артист України»[4].

У 2016 році виступив на найбільшому українському фестивалі Atlas Weekend [5].

24 серпня 2017 року указом президента України йому надано звання «Народний артист України».

25 лютого 2022 року втікав разом з сім`єю від окупації росіян з Гостомелю до Львова. Домашня студія звукозапису була розбита, колекція ґітар викрадена, а приміщення простріляне кулями та понищене уламками снарядів [6].

23 січня 2023 було перейменовано вулицю на честь Грицька Чубая у Львові. Ввечері Тарас Чубай разом з сестрою Соломією Чубай виступили у Львівській опері [7].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений з Ольгою Чубай (музична критикиня за освітою, закінчила Київську консерваторію, народилася в Макіївці, виросла в Донецьку[8]), батько трьох дітей[9].

Батько, Григорій Чубай, був видатним українським поетом, мистецтвознавцем. Його пам'ятають як одного із лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960-х, 70-х, та 80-х років, самотужки видав літературно-мистецький часопис Скриня (1971).

Сестра Соломія Чубай — також музикантка, вокалістка гурту «Джалапіта» та продюсерка різних літературно-музичних проєктів.

Політична позиція

[ред. | ред. код]

Підтримав Петра Порошенка на виборах президента 31 березня 2019 року [10].

Гітари

[ред. | ред. код]

В 90-х Тарас Чубай грав на електроґітарі Ibanez Roadstar II Series та акустичній ґітарі Yamaha.

В 2000-х роках Тарас Чубай почав грати на Fender Stratocaster і вона стала його основною ґітарою на всіх концертах. Крім того, використовував акустичні гітари Taylor і Takamine (вкрадений окупантами під час окупації Гостомеля) [6]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Згідно з указом Президента N251/2017 від 24.08.2017 — Народний артист України.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Тарас Чубай

[ред. | ред. код]

Тарас Чубай та Плач Єремії

[ред. | ред. код]

Тарас Чубай & Kozak System

[ред. | ред. код]

Аудіо

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]
  • Тарас Чубай шукає памперси. Sumno.com. 14 вересня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 22 вересня 2011.
  • Інтерв'ю Чубая на ТВІ. Весна 2011-го року на YouTube
  • Львів потрапив під вплив російсько-хохляцької телевізійно-радійної схеми. Zaxid.net. 2 липня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 2010-06-3.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  2. ПЛАЧ ЄРЕМІЇ.
  3. Тарас Чубай: «Світло і сповідь». Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 21 вересня 2011. [Архівовано 2008-12-24 у Wayback Machine.]
  4. Указ Президента України № 1041/2008. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.
  5. «Atlas Weekend -2016». Фестиваль – хоч розірвись!.
  6. а б Тарас Чубай: "Ми втікали просто під кулями, з дітьми, батьками та домашніми тваринами".
  7. У Львові відкрили вулицю Грицька Чубая.
  8. Тарас Чубай & Плач Єремії з програмою "Найкраще". oblfilarmonia.com (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  9. Пухарєв, Пилип. Тарас Чубай: Зараз українці – кошенята, яких мокають обличчям у купку лайна (українська) . Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 23 січня 2020.
  10. «Солідарність» (інформбюлетень) лютий 2019 р.,випуск 2, стор. 7 посередині