Чуйков Євген Васильович — Вікіпедія
Чуйков Євген Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 18 травня 1924 Нижній Реут, Курський повітd, Курська губернія, РСФРР, СРСР | |||
Смерть | 15 лютого 2000 (75 років) | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | пейзаж | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Колосовський Георгій Сергійович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Діти | Чуйков Валерій Євгенович | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Євге́н Васи́льович Чуйко́в (нар. 18 травня 1924, Нижній Реут — пом. 15 лютого 2000) — український художник, член Спілки радянських художників України з 1960 року[1]. Батько художника Валерія Чуйкова.
Народився 18 травня 1924 року в селі Нижньому Реуті (нині Фатезький район Курської області, Росія). Упродовж 1940—1942 років навчався на живописному факультеті в Омському художньому училищі[1]. Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1946 року.
По демобілізації навчався в образотворчих студіях Івана Федяніна та Георгія Колосовського у Запоріжжі. У 1952—1962 роках був членом Запорізького обласного Товариства художників[1]. У середині 1960-х років на два роки виїхав до міста Владимира, де співпрацював з художниками Кімом Бритовим та Володимиром Юкіним. Після поверненя до Запоріжжя протягом десяти років обіймав посаду голови Запорізького відділення Спілки радянських художників України, також був членом правління Спілки радянських художників України[2].
Жив у Запоріжжі в будинку на бульварі Тараса Шевченка, № 27, квартира № 59. Помер 15 лютого 2000 року[1].
Творив в царині станкового живопису, переважно у жанрі пейзажу. Серед робіт:
- «Рання весна» (1963);
- «Весняні лани» (1965);
- «Індустріальний пейзаж» (1967);
- «Карелія» (1967);
- «Жовтень» (1967);
- «На Ладозі» (1968);
- «Біля створу Саяно-Шушенської ГЕС» (1969);
- «Шушенські далі» (1969);
- «Шушенське. Березневе сонце» (1969);
- «Пробудження» (1970);
- «Над безіменними висотами» (1977);
- «Горки Ленінські» (1982).
Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1965 року, зарубіжних — з 1969 року, зокрема за кордоном виставлявся у Франції у 1968 році, у Фінляндії у 1972 році, у Польщі (Вроцлав) у 1974 році, у Західному Берліні у 1978 році, у Канаді у 1978 та 1983 роках, у Югославії у 1979 році. Також виставляв свої роботи в «Roy Miles Gallery» (Велика Британія), «Garden of Eden» (Велика Британія), «Gallery Russia» (Каліфорнія, США), «Greenhouse Gallery» (Сан-Антоніо, США)[2].
Картини художника були продані в аукціонних будинках «Christie's» (8 вересня 1999 року та 28 вересня 2000 року), «Bonhams London» (26 листопада 2007 року)[2].
Його твори представлені у музейних та приватних колекціях України, Росії, Великої Британії, США[2].
- Нагроджений
- орденами Слави ІІІ (7 лютого 1945) і ІІ (4 липня 1945) ступенів[3], Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[4];
- медалями «За відвагу» (5 вересня 1944), «За взяття Берліна» (9 червня 1945), «За перемогу над Німеччиною» (5 вересня 1945)[3];
- Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР[2];
- Почесні звання
- Заслужений художник УРСР з 1977 року;
- Народний художник України з 1995 року[2].
- Чуйков Євген Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 512.;
- Чуйков Євген Васильович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Чуйков Євген Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.