French
DeutschЧумаченко Дмитро Романович — Вікіпедія
| Дмитро Чумаченко Дмитро Романович Чумаченко | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 8 лютого 1996 м. Владимир, РФ | |
| Смерть | 23 березня 2022 (26 років) с. Тригір'я, Житомирська область, Україна | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Повітряні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро Романович Чумаченко (нар. 8 лютого 1996, Владимир, Російська Федерація — пом. 23 березня 2022, с. Тригір'я, Житомирська область, Україна) — капітан, український військовий льотчик, командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 204 БрТА, учасник російсько-української війни.
Народився 8 лютого 1996 року в місті Владимир РФ.
У дитячому віці в 1999 році переїхав до м. Сніжного Донецькоі області.
Здобув вищу освіту у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.
Після завершення навчання перебрався до Луцька, де і проживав до загибелі.
7 вересня 2019 року одружився.
Капітан, військову службу проходив на посаді командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 204 БрТА, яка з липня 2018 року дислокується в м. Луцьку.
Загинув 23 березня 2022 року в повітряному бою з нерівними силами противника поблизу с. Тригір'я, що на Житомирщині.
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
- ↑ Указ Президента України від 9 квітня 2022 року № 224/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Загинули двоє військових Севастопольської бригади з Луцької громади [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Волинські новини. — 2022. — 25 березня.
- Український льотчик врятував сотні життів. Сніданок з 1+1 // 8 квітня
- Повітряний бій: український пілот врятував життя іншим.//Апостроф TV.—10 квітня.
- Любов живе вічно, бо Герої - не вмирають. // ReTV.—2022.—7 квітня
- Я ПИШАЮСЬ, ЩО 15.12.2018 ЖИТТЯ ЗВЕЛО МЕНЕ З ТОБОЮ. ПИШАЮСЬ, ЩО СТАЛА ТВОЄЮ ДРУЖИНОЮ. ПИШАЮСЬ, ЩО ТИ НЕ ЗАВАГАВСЯ І ВИКОНАВ ВЧИНОК, ПРО ЯКИЙ ЗНАЮТЬ ТА ЗНАТИМУТЬ ВСІ. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |