Ці — Вікіпедія

Ці
Досліджується в китайська філософія
Іконка
Протилежне Li[d]
Ієрогліф «ці» в традиційному китайському написанні

У традиційній культурі Китаю, ці  (кит. трад. , спр. , піньїнь: Звук , акад. ці; яп. , трансліт. кі ) — фундаментальний принцип, частина, що формує будь-яке живе створіння[1][2]. Ці часто перекладається як життєва енергія, життєва сила, потік енергії. Ці є основним принципом у традиційній китайській медицині та китайських бойових мистецтвах.

Концепції, ідентичні або схожі на ці, можуть бути знайдені у багатьох культурах, наприклад, прана у ведичній філософії, мана в гавайській культурі, віталізм у західній культурі, божа енергія[3]. Деякі елементи ці можуть бути зрозумілі як енергія, особливо у письменників[2] та практиків[4] різних езотеричних форм спіритуалізму та народної медицини.

Мовні аспекти

[ред. | ред. код]

Ці — багатозначне слово.[5]

Ці перекладається як;

① повітря; газ ② запах ③ дух; бадьорість; мораль ④ життєва/матеріальна енергія (у китайській метафізиці) ⑤ тон; атмосфера; ставлення ⑥ гнів ⑦ подих; дихання ⑧ пар, туман[6][7][6]

У мовах Східної Азії ці має три логографи:

氣 — традиційний китайський ієрогліф, корейський ханджа та японський кюдзітай («стара форма ієрогліфа») кандзі

気 — японський кандзі сіндзітай («нова форма ієрогліфа»)

气 — спрощений китайський ієрогліф.

Також, ці 炁 є незвичайним символом, особливо використовуваним для написання даоських талісманів.

Науковий погляд

[ред. | ред. код]

Існування Ці науково не доведено.[8] У консенсусній заяві 1997 року про акупунктуру Національного інституту охорони здоров’я Сполучених Штатів зазначено, що такі поняття, як ці, «важко узгодити з сучасною біомедичною інформацією».[9]

Суспільство

[ред. | ред. код]

Слово Ці дуже часто використовується в словникових іграх (англ. Word game), наприклад Scrabble, оскільки містить літеру Ц без літери І.[10]

Елементи концепції ці існують у кінематографі, наприклад, «сила» у «Зоряних війнах». Поняття ці також використовується для позначення життєвої енергії в іграх, зокрема в Dungeons & Dragons монах здатен керувати енергією ці.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. О. М. Головчанський, 2020, с. 29.
  2. а б Печарський А (2018). ЗАКАРПАТСЬКІ ФІЛОЛОГІЧНІ СТУДІЇ (PDF) (вид. Випуск 2). Ужгород: ДВНЗ УНУ. с. 36—37. Процитовано 25 грудня 2022. Малярство поетичного слова Лі Бо закорінене у свою історичність і підлягає законам тогочасного китайського мистецького простору, пов’язаного із ідеєю всепроникненості дао (道 ), світотворчої енергії ці (气), принципом інь-ян (阴 阳), пошановування народних звичаїв та обрядів.
  3. Божественні енергії та богословський метод у вченні Св. Григорія Палами. Mariia Hupalo // VOX PATRUM 38 (2018) t. 69. pp.219-240.
  4. Я. В. Шекера. Давньокитайські космогонічні ідеї та їх репрезентація в ідеограмах китайської мови. С.2[недоступне посилання]
  5. Mair, Victor H. (2003). An Alphabetical Index to the Hanyu Da Cidian. Honolulu, Hawaii: University of Hawai'i Press. с. 2011. ISBN 978-0824828165.
  6. а б Defrancis, John; Yuqing, Bai (1999). ABC Chinese-English Dictionary. Honolulu: University of Hawai'i Press. с. 465. ISBN 978-0824821548.
  7. В. В. Круглов (2020)Формування семантичного поля буттєво-динамічних понять традиції «ї цзіна» на прикладі опозиційних і непарних термінів. Kitaêznavčì doslìdžennâ, 2020, No. 2, pp. 17–25. DOI: https://doi.org/10.51198/chinesest2020.02.017
  8. Lee, M. S.; Pittler, M. H.; Ernst, E. (1 червня 2008). Effects of reiki in clinical practice: a systematic review of randomised clinical trials. International Journal of Clinical Practice (англ.). 62 (6): 947—54. doi:10.1111/j.1742-1241.2008.01729.x. ISSN 1742-1241. PMID 18410352. S2CID 25832830.
  9. The National Institutes of Health (NIH) Consensus Development Program: Acupuncture. Consensus.nih.gov. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 5 січня 2017.
  10. Kwan, Michael (2 червня 2022). The Power of Qi: A Scrabble Word That'll Center Your Game. Процитовано 9 липня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]