Кароль Шайноха — Вікіпедія

Кароль Шайноха
Karol Szajnocha
Кароль Шайноха
Народився	20 листопада 1818(1818-11-20) Комарно
Помер	10 січня 1868(1868-01-10) (49 років) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Країна	Республіка Польща  Австро-Угорщина
Діяльність	історик письменник публіцист
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Мова творів	польська
Членство	Краківське наукове товариствоd[2]
Діти	Władysław Szajnochad
Автограф
Кароль Шайноха у Вікісховищі

|Примітки=

Кароль (Карл) Шайно́ха (чеськ. Karel Šejnoha von Vtělenský, пол. Karol Szajnocha, 20 листопада 1818, Комарно, Австрійська імперія, тепер Львівська область, Україна — 10 січня 1868, Львів, Австро-Угорщина, тепер Україна) — польський історик, публіцист, письменник і редактор із мішаної чесько-польської родини.

Автор поезій, новел, драм та історичних праць, зокрема з чеської історії (деякі з них перекладалися чеською мовою). В деяких трактовано й польсько-українські взаємини:

• Bolesław Chrobry (1849)
• Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413, т. 1, т. 2, т. 3, т. 4 (1861)
• Szkice historyczne, т. 1-4 (1854–1869)
• Dwa lata dziejow naszych (1646–1648), т. 1-2 (1865–1869).

Редагував Dziennik Literacki.

Підкреслював цивілізаційну місію Польщі на сході Європи, і його твори мали неабиякий вплив на сучасну йому польську суспільність.

Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле № 57).

У 1918–1939 роках його ім'я носила Друга Вища міська гімназія (зараз загальноосвітня середня школа № 8) та вулиця (тепер Банківська) у Львові.

• Ясь О. В. Шайноха Кароль [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 589. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Історія ЛЬВОВА в документах і матеріалах: Збірник документів і матеріалів. — К. : Наукова думка, 1986. — С. 114, 377.
• Шайноха (Szajnocha) Кароль // Енциклопедія українознавства. — Том 10. — Львів, 2000. — С. 3784.
• Шайноха (Szajnocha) Кароль // Большая советская энциклопедия. — Третье изд. — Том 29. — Москва, 1978 — С. 275.
• FEIGL, L. Sto let českého života ve Lvově. — Díl první. — Lvov, 1924. — S. 14.
• FINKEL, L. — STARZYŃSKI, S. Historija uniwersytetu Lwowskiego. — Tom 1. — Lwów, 1894. — S. 285.
• LWÓW: Ilustrowany przewodnik / Pod red. Jurija Biriulowa i Borysa Woznickiego. — Lwów ; Wrocław, 2001. — S. 46, 162, 273.
• Szajnocha Karol // Wielka encyklopedia powszechna. — Tom 11. — Warszawa, 1968. — S. 181.

• Czartoryski-Sziler Piotr. Karol Szajnocha — wielki polski dziejopis // Nasz dziennik [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 323. — ISBN 978-966-8955-00-6
   d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
2. ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/szajnocha-scheynoha-de-wtellensky-karol/