Шаланки — Вікіпедія
село Шаланки | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Тер. громада | Вилоцька селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA21020090110090200 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1332 | ||
Населення | 3.110 | ||
Поштовий індекс | 90311 | ||
Телефонний код | +380 03143 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°13′40″ пн. ш. 22°53′02″ сх. д.H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 118 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90311, с.Шаланки, вул.Миру, 5 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Шала́нки (угор. Salánk) — село у Вилоцькій селищній громаді Берегівського району Закарпатської області України.
У XVII—XVIII ст. поселення мало статус містечка й користувалося власним гербом: на червоному тлі — срібна вовча щелепа з трьома зубами (герб роду трансільванських князів Баторі (Баторіїв), пов'язаних з історією Шаланок).
Історія села тісно пов'язана з Ференцом ІІ Ракоці, який проводив свій останній парламент тут, десь на вершині Гельмека, у 1711 році. 17-18 лютого II. Князь Ракоці провів останню зустріч зі своїми радниками в палаці Шаланок. У 1717 році палац був розграбований і знищений кримськими татарами, які вторглися в село.
На наявність греко-католицької громади вказує і звіт єпископа Мануїла Ольшевського 1751 року про візитацію греко-католицьких парохій в Угочі за розпорядженням Марії Терезії.
Спочатку місцева церква була філією, а з 1702 р. значиться як парохіяльна, з одним дзвоном. В 1751 р. йдеться про дерев’яну церкву, вкриту старими шинґлами, в бідному стані, з одним дзвоном та образами на полотні крім Пр. Діви Марії.
Другу дерев’яну церкву збудовано парохіянами в 1762 р. В 1847 р. згадується дерев’яна церква, що стояла на місці саду біля теперішньої церкви. Переказують, що церква згоріла, але збереглися всі образи зі старого іконостасу.
Теперішню муровану церкву споруджено в формі однонавної базиліки. У вівтарній частині зберігаються великі образи, що прикрашали римо-католицьку каплицю, розібрану за радянської влади. На пам’ять про загиблих у першій світовій війні односельчан у 1916 р. в церковному саду встановлено хрест. Місцевий парох Дєрдь Матейчо з 1949 р. до 1956 перебував у радянських концтаборах. 27 серпня 1991 р. храм повернуто греко-католикам.
Гора — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Об'єднане з селом Шаланки рішенням облвиконкому Закарпатської області № 431 від 30.07.1962
Перша згадка у другій половині XIV століття, як Гемливц.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3152 особи, з яких 1501 чоловік та 1651 жінка[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3110 осіб[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
угорська | 89,61 % |
українська | 9,74 % |
російська | 0,48 % |
білоруська | 0,13 % |
циганська | 0,03 % |
Через село проходить вузькоколійна залізниця Виноградів-Хмельник (Боржавська вузькоколійна залізниця).
- Великий Ліс — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
- Через село проходить вузькоколійна залізниця Виноградів-Хмельник (Боржавська вузькоколійна залізниця).
- реформатський храм близько 1390-1405 років у стилі сільської готики
- стіл Ракоці на горі Гемлегедь
- меморіальний парк Парк, був створений у 2003 році
- В селі Шаланки туристів приваблює винний підвал Ференца II Ракоці (Підвал Кабодере) довжиною понад 40 метрів.
- На сході села знаходиться гора, яку ще донедавна, навіть, у серйозних наукових роботах називали Шаланка, але, виходячи з древньої місцевої традиції, називатимемо її Гемливц (368,6 м).
- джерело Келемена Мікеша
- Глеба Юрій Юрійович, український генетик.
- Варга Золтан ( 29 вересня 1944, Шаланки –) - хореограф, викладач народних танців, керівник танцювальної групи.
- Тут народився художник Міклош Гарангозо.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. — Львів : Мс, 2000. — С. 373 – 374. — ISBN 966-95739-0-4. — Bibcode:
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шаланки
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |