Шандар Олексій Михайлович — Вікіпедія

Шандар Олексій Михайлович
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження5 лютого 1973(1973-02-05) (51 рік)
Черкаси
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ДШВ
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Командування
2019-  ДШВ, перший заступник командувача
2012-2016
 79 ОДШБр, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Олексі́й Миха́йлович Шандар (нар. 5 лютого 1973) — бригадний генерал Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Перший заступник командувача ДШВ України. Командир 79-ї окремої аеромобільної бригади, Миколаїв (2012—2016).

Життєпис

[ред. | ред. код]

При інвазії Російської Федерації в Крим перебував із бригадою на Чонгарі.

Був несправедливо звинувачений у причетності до розстрілу під Зеленопіллям, Юрій Бірюков 2 місяці добивався його повернення на посаду комбрига. Брав безпосередню участь у бойових діях проти терористів на сході України, поранений — був на броні командирського БТРа під час здійснення наступу на регулярні російські війська, куля пошкодила руку та ребра. Евакуйований у Розівський військовий шпиталь, звідти вночі до Дніпропетровська, де провели першу операцію, наступна — в Києві. Лікувався в Житомирському військовому шпиталі.

21 серпня 2019 року призначено на посаду першого заступника командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.[1]

5 грудня 2020 року указом Президента України присвоєно звання бригадного генерала[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Заступник начальника Генштабу ЗС України представив особовому складу командування ДШВ нового командувача. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
  2. Указ Президента України №544/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №708/2014 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]