Шаповал Олександр Андрійович — Вікіпедія

Олександр Андрійович Шаповал
 Генерал-хорунжий
Загальна інформація
Народження1888(1888)
Писарщина (Максимівці) Пирятинський повіт, Полтавська губернія,
Російська імперія
Смерть1972(1972)
Чикаго, штат Іллінойс,
США США
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби19181972
Приналежність УНР
Вид ЗС Армія УНР
Формування1-й український полк імені Богдана Хмельницького
Війни / битвиПерша світова війна
Антигетьманське повстання
Радянсько-українська війна
Бої за донецьку заглибину
Командування
Військовий комісар Директорії України
22 лютого 1919 — 9 квітня 1919
ПопередникСиротенко Григорій Тимофійович (в.о)
НаступникСиротенко Григорій Тимофійович (в.о)

Олекса́ндр Андрі́йович Шапова́л (1888, х. Писарщина (Максимівці) Пирятинський повіт, Полтавська губернія — 13 травня 1972, м. Чикаго) — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Народився на хуторі Писарщині (Максимівці) Пирятинського повіту в селянській сім'ї.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Олександр Шаповал 1918 рік.
Олександр Шаповал 1918 рік.

Командир 1 козацького полку ім. Богдана Хмельницького (1917), брав участь у повстанні проти гетьмана (1918).

За Директорії командир Правобережного фронту Армії УНР у боротьбі проти більшовиків, з 13 лютого 1919 у міністерстві військових справ в уряді Сергія Остапенка. Належав до Української Партії Соціалістів-Самостійників, згодом гетьманець.

В однострої армії УНР

У 1921 році підвищений до звання Генерал-хорунжий.

На еміграції в Празі завідувач бібліотеки Українського Високого Педагогічного Інституту ім. Михайла Драгоманова.

З 1930 році у США, «наказний отаман» Гетьманської Січі та редактор її органу журналу «Січ». Жив у Чикаго.

Був призначений референтом авіації Союзу Гетьманців Державників у Північній Америці.

18 травня 1972 року похований на цвинтарі у Річмонді (Мейн).

Твори

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]