Знак «Шахтарська слава» — Вікіпедія

Нагрудний знак «Шахтарська слава»
I ступінь
II ступінь
III ступінь
Країна  СРСР,  Росія і  Україна
Тип почесний знакd
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 1956
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені знаком «Шахтарська слава» (88)
Черговість

CMNS: Знак «Шахтарська слава» у Вікісховищі

Знак «Шахта́рська сла́ва» — нагрудний знак відзнаки трьох ступенів, установлений 1956 року за ініціативи міністра вугільної промисловості УРСР Олександра Федоровича Засядька[1].

Працівникам, нагородженим знаком «Шахтарська слава», вручається нагрудний знак встановленого зразка, видається посвідчення на право його носіння, у трудову книжку вноситься відповідний запис із зазначенням дати і номера наказу про нагородження.

Чинне положення про нагрудний знак «Шахтарська слава» та опис затверджені Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 7 лютого 2006 року № 81 "Про приведення наказу «О награждении знаком „Шахтерская слава“» у відповідність до нормативних актів України".

Положення про знак

[ред. | ред. код]

Знаком «Шахтарська слава» нагороджуються працівники державних підприємств, господарських товариств, виробничих об'єднань, організацій та установ, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, за високі досягнення в праці та особистий внесок у розвиток галузі:

  • робітники, керівники і спеціалісти, постійно зайняті на підземних і відкритих роботах у діючих вугільних шахтах, шахтах, які будуються, і розрізах при безперервному стажі роботи: для III ступеня — не менше 5 років, для II ступеня — 8 років, для I ступеня — 10 років;
  • інші працівники галузі можуть нагороджуватися при безперервному стажі роботи: для III ступеня — не менше 10 років, для II ступеня — 15 років, для I ступеня — 20 років.

В окремих випадках, за особливі досягнення у створенні, впровадженні, освоєнні нової техніки та технологій, прогресивних форм організації праці і керівництва, за мужність та ініціативу, проявлені при ліквідації аварії і порятунку людей, та інші заслуги, нагородження знаком «Шахтарська слава» може провадитися без урахування безперервного стажу роботи.

Знаком «Шахтарська слава» можуть нагороджуватися працівники інших галузей народного господарства, органів державної влади і управління, іноземні громадяни за активне співробітництво і сприяння в розвитку вугільної промисловості.

Нагрудний знак «Шахтарська слава» носиться на правій стороні грудей.

Опис нагрудного знака

[ред. | ред. код]

Нагрудний знак у вигляді п'ятикутника, в центрі якого розміщено: зображення шахтарської символіки — два схрещених молотки, на них п'ятикутна зірка, в нижній частині — по напівколу надпис «Шахтарська слава», внизу в овалі — ступінь знака (I, II, III).

Нагрудний знак з'єднується з колодкою за допомогою вушка та двох ланцюжків золотистого кольору, на колодці для цього є два вушка.

Основа знака бронзового кольору, шахтарська символіка — золотистого (на знака II ступеня — сріблястого), зірка на знаку I ступеня вкрита емаллю червоного кольору, на знаку II та III ступенів колір металу відповідно — золотистий та сріблястий.

Внутрішня частина колодки вкрита емаллю блакитного кольору, в центральній частині розміщується складена під прямим кутом муарова двокольорова стрічка, яка має смужки жовтого і блакитного кольорів: на знаку I ступеня — три однакові за розміром смужки, середня — блакитна, крайні — жовтого кольору, на знаку II ступеня — три смужки: центральна (по ширині рівна двом боковим) блакитного кольору, бокові — жовтого кольору, на знаку III ступеня — п'ять смужок, рівних по ширині, з них дві блакитного і три жовтого кольорів.

Колодка має на зворотному боці застібку для прикріплення нагрудного знака до одягу.

Знаки «Шахтарська слава» попередніх років

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Міністерство вугільної промисловості — інформаційна картка. Архів оригіналу за 18 травня 2007. Процитовано 14 квітня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]