Швабія — Вікіпедія

Синім позначений Баден-Вюртемберг, чий Вюртемберг — історична частина Швабії. Рожевим позначена Баварська Швабія

Швабія (нім. Schwaben) — місцевість на південному заході Німеччини в землях Баден-Вюртемберг і Баварія, де живуть шваби — німці, що говорять на особливому швабському діалекті. Чіткої межі ця місцевість не має і багато хто інтерпретує її по-своєму. Деякі обмежують Швабію тільки німецькою територією, інші зараховують сюди німецькомовні регіони Франції і Швейцарії. Окрім Швабії шваби зустрічаються в північній Швейцарії і північно-східній Франції (область Ельзас), і невеликими групами уздовж придунайських країн — Сербії, Словенії, південної Угорщини, Румунії. У Франції і Швейцарії часто словом «шваби» позначаються німці взагалі.

У Баварії є також адміністративний округ Швабія.

Історія

[ред. | ред. код]
Швабія (між Бургундією та Баварією) в епоху держави Франків (VIII ст.)

У давнину тут жили кельти, витіснені в I столітті до н. е. на правий берег Рейну германським плем'ям свевів. Хоча ще Тіверій в 15 році до н. е. заснував на південь від верхів'їв Дунаю провінцію Реція, проте лише близько 100 року н. е. римляни тут міцно утвердилися й заснували між ріками Рейном, Ланом і Дунаєм так звані Agri decumates. У III столітті сюди прийшли з північного сходу алемани і оволоділи країною. Алемани і свеви скоро злилися в один народ, хоча назва алеманів більше збереглося за населенням, що живе на захід від Шварцвальда, а свеви — на схід від гір. Після поразки при Цюльпіху в 496 році алемани підкорилися франкським королям, але зберегли самостійних герцогів (герцогство Алеманія).

Починаючи з VII століття в Швабії поширюється християнство, чому особливо сприяють монастирі в Сент-Галлені, Рейхенау, Мурбаху та інші. У Констанці і Аугсбурзі засновуються єпископства. Повстання герцога Теобальда проти Піпіна в 746 році було поборено і спричинило ліквідацію герцогського статусу і включення багатьох швабських володінь до складу королівських маєтностей. Для управління країною був призначений граф, королівський намісник.

При наступниках Карла Великого, з ослабленням королівської влади, посилилося значення намісника. У результаті на території Швабії на початку X століття було утворено герцогство.

Герцогство Швабія

[ред. | ред. код]

У Х-ХІІ ст. на місці завойованої франками Алеманії виникло одне з племінних герцогств — Швабія, за владу в якому йшла жорстока боротьба між Бурхардінгами та Аголольфінгами. На півдні кордони герцогства просувались до К'явенни (в межах сучасної Італії). Столиці Швабія, як і решта племінних герцегств Х-ХІІ століття, не мала. Монети чеканились у Цюриху та Брайзаху, а збори феодальної знаті проходили в місті Ульм. В містах Кур та Аугсбург правили єпископи. Найбільшими культурними і релігійними центрами були монастирі Святого Галла та Рейхенау, що розташовані на березі Боденського озера. Наприкінці ХІ століття герцогами Швабії стала династія Гогенштауфенів.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 6209 Швабен — астероїд, названий на честь місцевості.

Література

[ред. | ред. код]
  • Wolfgang Wüst — Georg Kreuzer — David Petry (Hgg.): Grenzüberschreitungen. Die Außenbeziehungen Schwabens in Mittelalter und Neuzeit. Interdisziplinäres und internationales Symposion zum 100. Band der Zeitschrift des Historischen Vereins für Schwaben, Irsee 22.-24. November 2007 (ZHVS 100) Augsburg 2008, ISBN 978-3-89639-674-7 (нім.)
  • Suevica. Beiträge zur schwäbischen Literatur- und Geistesgeschichte. Herausgegeben von Reinhard Breymayer. Stuttgart: Verlag Hans-Dieter Heinz, Akademischer Verlag Stuttgart, ISSN 0179-2482 (нім.)