Шверці — Вікіпедія

Швертець лемстерака

Шверці[1] (від шверт, на думку М. Фасмера, від нід. zwaard)[2] — висувні бортові кілі на деяких типах суден (зокрема, плоскодонних суден і суден з підвищеною валкістю). Мають вигляд щитів (дощатих крил), рухомо прикріплених по бортах. Шверці працюють подібно висувному кілю-шверту, уможливлюючи судну з мілкою осадкою боротися з дрейфом. Хоча вони розташовуються з обох бортів, діє з них в певний час тільки один — з підвітряного борту.

Швертець евера «Фрідріх»

Крім того, існує ще стерновий швертець — опускна приставна частина стерна, що служить для збільшення його площі в потрібних випадках.

Джонка доби династії Сун зі шверцями. З картини XIII ст.

Найбільшого поширення судна зі шверцями набули в мілководному Північному морі — в Голландії, Франції і на баржах, що експлуатувалися в естуарії Темзи. Зараз їх застосовують при оснащенні вітрилами байдарок, каное та інших дрібних гребних суден.

Шверці відомі в Китаї принаймні з VIII ст. і застосовувалися у військовому флоті — вони забезпечували стабілізацію джонок і поліпшували їхню здатність ходити круто до вітру, про що свідчить в своїй праці Лі Чуань: «вони утримували кораблі, навіть коли вітер і хвилі лютували, ті не зносило бортом, не перекидало»[3]. У китайців винахід запозичили португальці і голландці, впровадивши їх на своїх кораблях бл. 1570 р.[4][5][6] На думку Дональда Лаха, португальці могли перейняти шверці, копіючи китайські зразки суден[7].

Шверці закріплюють по кінцях поперечної балки, що укладається поверх бортів. Для підйому шверців з води при плаванні на мілководді їхні верхні кінці закріплюються на осях. До кожного зі шверців кріпиться швехтенс (швехтоу) — шкентель з блоком, через який проходить лопар талів. Швехтенси служать для підйому й опускання шверців. Традиційно шверці встановлюють по обох бортах: вони можуть бути піднімні або з'ємні, встановлювані під час плавання. Втім, деякі суднобудівники стверджують, що їм вдалося побудувати судна з одним жорстко закріпленим шверцем, придатні для морських плавань[8][9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Правила класифікації та побудови суден: Частина І. Класифікація. — К. : Регістр судноплавства України, 2020. — Т. 1. — С. 55. Архівовано з джерела 28 травня 2022
  2. ↑ Шверцы // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  3. ↑ Li Ch'üan (759). Manual of the White and Gloomy Planet. cited byRobert Temple (1986). The Genius of China. Simon & Schuster.
  4. ↑ Donald F. Lach (1977). Asia in the making of Europe. Volume II, A Century of Wonder [Архівовано 15 вересня 2015 у Wayback Machine.]. p. 403
  5. ↑ Robert Temple (1986). The Genius of China. Simon & Schuster.
  6. ↑ Rees, Charlotte Harris (2008). Secret Maps of the Ancient World. Authorhouse (опубліковано опубліковано June 10, 2008). с. 102. ISBN 978-1434392787.
  7. ↑ Donald F. Lach (1977). Asia in the making of Europe. Volume II, A Century of Wonder [Архівовано 6 липня 2014 у Wayback Machine.]. p. 403
  8. ↑ The Tridarka Raider: A Trimaran for Coastal Vagabonds: Deck Plan. WaterTribe. Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 8 лютого 2011.
  9. ↑ Mike Mulcahy (May 2006). My Take on Philsboat. Duckworks Magazine. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Самойлов К. И. Шверц, шверцы, шверт // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Самойлов К. И. Швехтенс, швехтоу // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Шверц // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
  • Шверцы // Морской энциклопедический справочник / Под редакцией академика Н. Н. Исанина. — Л. : Судостроение, 1986. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шверці&oldid=38535623