Шимановський Олександр Віталійович — Вікіпедія

Шимановський Олександр Віталійович
Народився16 березня 1955(1955-03-16) (69 років)
Київ
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьпрофесор
Alma materКиївський національний університет будівництва і архітектури
ЗакладУкраїнський інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського
Посадагенеральний директор (з 2011)
Вчене званнядоктор технічних наук
Науковий ступіньпрофесор
БатькоШимановський Віталій Миколайович
НагородиЗаслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки[1]

Олекса́ндр Віта́лійович Шимано́вський (нар. 16 березня 1955, Київ) — український науковець-будівельник, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України (2004, будівельна механіка), заслужений діяч науки і техніки України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1955 року в Києві. Син науковця-будівельника Віталія Шимановського. 1977 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, де й працював до 1985 року.

Протягом 1985—1995 років — у науково-дослідних й науково-виробничих організаціях промисловості та будівництва. В 1995—2000 роках — професор Київського міжнародного авіаційного університету, з 2000-го — голова правління ВАТ «УкрНДІпроектстальконструкція ім. В. М. Шимановського», від 2010 року — генеральний директор ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій ім. В. М. Шимановського».

Наукові дослідження полягають в галузі будівельної механіки, міцності і стійкості конструкцій.

Розвивав методи чисельного розрахунку, підвищення міцності, визначення ресурсу і перепризначення термінів експлуатації конструкцій — в атомній енергетиці, нафтогазовій промисловості, транспорті та будівництві.

Серед патентів:

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]