Шимкуте Регіна Зігманто — Вікіпедія
Регіна Калиниченко (Шимкуте) Регіна Зігманто Шимкуте | |
---|---|
Загальна інформація | |
Національність | росіянка |
Громадянство | Україна Росія |
Народження | 21 грудня 1985 (39 років) Білозерка, УРСР |
Зріст | 180 см |
Вага | 74 кг |
Спорт | |
Країна | Україна → Росія |
Вид спорту | гандбол |
Клуб | «Дніпрянка» (Херсон), «Галичанка» (Львів), «Олтхім» (Римніку-Вилча), «Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону) |
Команда | ГК Ростов-Дон |
Нац. збірна | Україна (до 2010 року) |
Шимкуте Регіна Зігманто у Вікісховищі |
Регі́на Зігманто Калиниченко (Шимкуте)[1] (нар. 21 грудня 1985, смт Білозерка, Білозерський район, Херсонська область) — українська та російська[2] гандболістка, гравчиня збірної України (до березня 2012 року) та клубу «Ростов-Дон». Учасниця Чемпіонату Європи 2010 року.
Народилася в Херсоні. Батько — литовець, уродженець Клайпеди, мати — росіянка. Родина батька Регіни були проти шлюбу, оскільки невістка була росіянкою. Після цього батько Регіни переїхав з Литви в Росію, у місто Братськ, де народилися брат та старша сестра Регіни. В Україну сім'я переїхала з Росії тільки тому, що дочці Анжелі був потрібний більш теплий клімат. Регіна народилася вже в Україні.
Коли Регіні виповнилось 12 років, батько намагався налагоджувати стосунки зі своєю родиною у Литві. Він взяв Регіну та поїхав до своєї родини в Литву. Перше, про що спитала бабуся у Регіни, чи розмовляє вона литовською мовою. Коли вона дізналася, що Регіна не володіє литовською, сказала, що російською спілкуватися не буде. Регіна повернулася та поїхала[3]. Регіна не володіє донині литовською, хоча під час виступів за румунський «Олтхім» (у 2008—2010 роках) вивчила румунську та англійську[4].
Закінчила Херсонське вище училище фізичної культури (наставники: Юрій Сдвижко та Михайло Милославський), потім Львівський державний університет фізичної культури. Під час навчання в училищі виступала у жіночій команді з футболу, отримала звання кандидата в майстри спорту з футболу.
У 2010 році, виступаючи вже за ГК «Ростов-Дон», на запитання, чи повернулася б вона грати в Україну, відповіла:
В Україні хіба чемпіонат є? Я б, напевно, могла в ньому грати на одній нозі[5].
5 грудня 2014 року змінила українське громадянство на російське[1][6]. Але оформлення громадянства почала ще в 2012-му, хоча ще у 2010 році сказала, що навряд чи змінить громадянство, навіть після завершення кар'єри[5]. Тоді ж відмовилася виступати за збірну України[7][8]. У 2013-му, ще не отримавши російське громадянство, Шимкуте заявила що не проти («Я була б рада») виступу за збірну Росії[9] При цьому зміну громадянства Шимкуте пояснювала особистими причинами:
Я взагалі не хотіла афішувати зміну громадянства. Порадилася з батьками, вони допомогли прийняти рішення. Зовсім не для збірної Росії. Це чисто мої особисті спонуки. Вважаю, що мені в майбутньому буде краще жити в Росії. [10]
Згодом вона заявила, що:
через рік після переїзду в Росію зрозуміла, що це моя країна, а Ростов-на-Дону — місто, в якому хочу жити. Тепер це друга батьківщин[4].
Регіна також сказала, що перехід в «Ростов-Дон» вважає для себе знаковим і вдалим моментом у своїй кар'єри, і не тільки в плані спорту, але і у плані життя загалом:
Завдяки «Ростов-Дону» я поміняла країну, знайшла родину. Реалізувала себе[11].
Спочатку після зміни громадянства Шимкуте вважала Україну своєю улюбленою країною, а улюбленим містом — Львів[12]. У 2018 році вподобання змінилися, і вона сказала:
До приїзду сюди в анкетах на запитання про улюблене місто відповідала: Львів. Зараз пишу: Ростов. Тут я щаслива[3].
Після отримання російського громадянства за збірну Росії виступала лише кілька разів, у відбіркових іграх.
У 2020 році закінчила кар'єру гравчині.
Була двічі одружена. Другий раз вийшла заміж у Ростові-на-Дону за Вітілія Калиниченка, лікаря. Має троє дітей: син Віталій від першого шлюбу, донька Таїсія (нар. 2017) та син Данило (нар. 2015) від другого шлюбу.
Чемпіонат Румунії:
- Чемпіонка: 2008/09, 2009/10
- 2 місце: 2004/05, 2006/07, 2007/08
Чемпіонат Росії:
- Чемпіонка: 2014/15
- 2 місце: 2010/11, 2011/12, 2012/13
- 3 місце: 2013/14
Кубок Росії:
- Володарка: 2011/12, 2012/13
Ліга чемпіонів ЕГФ:
- Фіналістка: 2009/10
Кубок ЕГФ:
- Фіналістка: 2014/15
- ↑ а б Данила Жиляев (8 грудня 2014). Украинская гандболистка Шимкуте получила российское гражданство. Российская газета. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 січня 2016.(рос.)
- ↑ Шимкуте: Змінюю громадянство не для гри за збірну Росії. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 31 січня 2016. [Архівовано 2012-04-25 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Регіна Калиниченко: «А у футболі я лівша досі» [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Регіна Калиниченко: «Вдячна багатьом, починаючи з мого першого тренера» [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Регіна Шимкуте: «З Румунії їхала з посмішкою». Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ Украинская гандболистка получила российское гражданство [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Путін надав колишній гандболістці «Галичанки» російське … — Львівська Газета. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2022. [Архівовано 2021-04-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Українські гандболістки тікають в Росію[недоступне посилання](рос.)
- ↑ Регина Шимкуте хочет выступать за сборную России. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 31 січня 2016.
- ↑ Шимкуте: Змінюю громадянство не для гри за збірну Росії. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 31 січня 2016. [Архівовано 2012-04-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Регіна Калиниченко: «Пропозицій було багато» [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ У російське підпорядкування. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
- Профіль на сайті ГК «Ростов-Дон»
- sport-express [Архівовано 14 червня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |